Відкрити меню

Що нового вніс закон про домашнє насильство


Коротко по темі закону про домашнє насильство:

Закон про насилля в сім’ї був прийнятий в Україні 6 грудня 2017 року. Називається він доволі заплутано, а саме: Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству над жінками та домашнього насильства і боротьбу з цими явищами».

Закон містить багато новел, і здавалося б, повинен посилити відповідальність за насильство в сім’ї як соціальну проблему, яке в Україні досягає чималих масштабів. Основна проблема полягає в тому, що для домашнього насильства характерний високий рівень невиявленості.

Дуже часто поведінка жінки, яка страждає від насильства, набуває характеру поведінки жертви. В силу різних факторів (страху, погроз, відчаю, звички, залежності, важкого матеріального становища) вона сама не в змозі звернутися за допомогою до правоохоронних органів.

Діти також повністю безсилі перед домашнім насильником, а очевидці-сусіди, знайомі, родичі, як правило, «тримаються осторонь» і не хочуть втручатися в чужі сімейні проблеми.

Домашнє сексуальне насильство над дітьми – це страшний злочин, який ще складніше виявити, довести і зреагувати на нього, щоб захистити дитину.

Всупереч очікуванням, ряд нововведень закону про домашнє насильство в Україні не посилює, а навпаки послаблює відповідальність і вносить плутанину. Тому в деяких аспектах прийнятий закон можна навпаки вважати законом про декриміналізацію домашнього насильства, а не про посилення відповідальності, як було задумано.

У цій статті розглянемо основні нововведення, які вніс закон україни про насильство в сім’ї: якщо відбувається домашнє насильство, як захистити себе, яку заяву написати, яка відповідальність введена за домашнє насильство, зокрема насильство над дітьми в сім’ї.

Закон про насильство в сім’ї в Україні

Закон про насильство в сім’ї було прийнято в 2017 році, проте в більшій частині він вступив в силу з січня 2019 року, за винятком норми про обтяжуючі обставини, яка вступила в дію з 11 січня 2018 року.

Що ж це за норма? Пункт 6 статті 67 в новій редакції Кримінального кодексу України визнає одним з обтяжуючих обставин вчинення злочину щодо:

  • літньої людини,
  • інваліда,
  • людини в безпорадному стані,
  • людини, що страждає психічним захворюванням чи недоумством,
  • малолітнього (дитини до 14 років),
  • в присутності дитини.

Однак виникає ряд питань. Наприклад, якщо злочинцю невідомо про те, що людина є психічно хворою, ця обставина не буде вважатися обтяжуючою.

Така обтяжуюча обставина, як вчинення злочину в присутності дитини була введена для попередження насильства в сім’ї в присутності дітей, однак застосування цієї норми на практиці може виявитися необґрунтованим. Наприклад, якщо дитина не усвідомлювала, що в її присутності скоюється злочин, або коли вона стала випадковим свідком насильства, то ця обтяжуюча обставина не враховується.

Тепер до обтяжуючих обставин відноситься також вчинення злочину щодо чоловіка або дружини, у тому числі колишніх, а також осіб, з якими винний знаходиться (знаходився) в сімейних чи близьких відносинах. Хоча поняття «близьких відносин» також законодавчо не визначено.

Отже, незважаючи на такі істотні недоліки, ця норма вже діє.

Закон України про насилля в сім’ї

З прийняттям закону до Кримінального кодексу України була введена стаття про домашнє насильство – стаття 126-1 КК України. Проаналізуємо більш детально.

Ця стаття встановлює кримінальну відповідальність за умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства.

Постраждалим від цього злочину може бути один з подружжя або колишнього подружжя або інша людина, з якою винний перебуває (перебував) в сімейних чи близьких відносинах.

В результаті цих дій має настати хоча б один з наслідків:

  • фізичні або психологічні страждання,
  • розлади здоров’я,
  • втрата працездатності,
  • емоційна залежність,
  • погіршення якості життя потерпілого.

Слід зазначити, що введення такої норми в КК України може привести на практиці до багатьох проблем в її застосуванні. По-перше, ця норма може породити небажану конкуренцію зі статтею 173-2 насильство в сім’ї КУПАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за насильство в сім’ї (а як відомо, за одне й те саме правопорушення має настати щось одне з двох: або кримінальна або адміністративна відповідальність).

Адміністративна відповідальність настає за умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, в результаті якого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілої.

До таких дій відноситься: застосування насильства, що не призвело до тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які постраждалий має передбачене законом право і т.д. Тобто якщо насильство не спричинило тілесних ушкоджень, то за такі дії притягнути можуть до адміністративної, а не кримінальної відповідальності.

У зв’язку з прийняттям закону про домашнє насильство може виникати плутанина з іншими злочинами, які передбачені КК України, зокрема: зі статтями 121, 122, 125 про тілесні ушкодження, 126 «Побої і мордування», 129 «Погроза вбивством», 195 «Погроза знищення майна »та іншими.

Крім цього, не до кінця зрозуміло те, за якими критеріями визначати настання таких наслідків, як емоційна залежність або погіршення якості життя, оскільки це оціночні поняття.

Відповідальність за примус до шлюбу за законом про насильство в сім’ї

Закон про насильство в сім’ї встановлює кримінальну відповідальність ще за один вид насильства – примус до шлюбу. Це один із злочинів проти свободи, честі і гідності людини, передбачене статтею 151-2 КК України.

Під зазначену статтю підпадають такі види злочинних дій:

  1. примус до вступу в шлюб,
  2. до продовження примусово укладеного шлюбу,
  3. до вступу в співжиття без укладення шлюбу,
  4. до продовження такого співжиття,
  5. примус до переїзду в іншу країну з однією з вищезазначених цілей.

Такі дії караються арештом на строк до 6 місяців або обмеженням чи позбавленням волі на строк до 3 років.

Кваліфікуючими ознаками є вчинення таких дій:

  1. повторно,
  2. за попередньою змовою групою осіб,
  3. щодо особи, яка не досягла шлюбного віку,
  4. щодо двох або більше осіб.

Зазначена стаття також викликає ряд зауважень, оскільки сам по собі примус до шлюбу без настання небезпечних наслідків не тягне на те, щоб вважатися злочином.

Відповідальність за сексуальне насильство

З набранням чинності закону про домашнє насильство істотно зміниться підхід до «статевих» злочинів, зокрема, до зґвалтувань і насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, передбачених в ст. 152 і 153 КК України.

За чинним законодавством України основною розмежувальною ознакою цих злочинів виступає характер статевого акту. При зґвалтуванні мають місце природні статеві зносини.

Згідно з новим законом замість насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом вводиться термін «сексуальне насильство». Зґвалтування і сексуальне насильство відрізнятимуться за ознакою проникнення або непроникнення в тіло іншої людини. Цілком незрозуміло, чому ця ознака обрана як ключова для цих двох злочинів.

Слід зазначити, що в результаті прийняття такої редакції ст. 152 КК України відбудеться пом’якшення кримінальної відповідальності за зґвалтування неповнолітніх! Адже чинна редакція ст. 152 КК України встановлює покарання у вигляді позбавлення волі від 10 до 15 років, зате за новим законом санкція буде від 8 до 15 років.

Крім того, ця норма в цій частині мати буде зворотну дію в часі по відношенню до тих злочинців, які скоїли цей особливо тяжкий злочин до набрання чинності нового закону.

Незрозуміло взагалі, навіщо змінювати чинні редакції статей 152 і 153 КК України, адже обидві статті КК застосовуються правоохоронними органами в разі виявлення відповідних злочинів, проблем в їх застосуванні не виникає, судова практика і правові позиції напрацьовані десятиліттями.

В окремих випадках ст. 152 і 153 КК – це статті за насильство над неповнолітніми. Потерпілими можуть бути один з подружжя, а також особи, які перебувають у цивільному шлюбі. Однак потерпілими можуть бути й не пов’язані родинними або сімейними зв’язками особи. Тому не зовсім вірно в контексті домашнього насильства міняти конструкції тих статей, які стосуються більш широкого кола осіб.

Сексуальне насилля над дітьми в сім’ї: статті

Крім статей 152 і 153 КК України кримінальна відповідальність в Україні настає за такі дії, як статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155). До 14 років всі діти вважаються такими, які не досягли статевої зрілості. Тому статеві зносини з ними в будь-якому випадку забороняються.

З 14 до 18 років факт досягнення статевої зрілості визначає експертиза. Основною ознакою цього злочину є добровільний характер відносин, інакше це кваліфікується як зґвалтування або насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним шляхом.

Також кримінально караним є вчинення розпусних дій щодо дитини, яка не досягла 16 років (ст. 156). Основною ознакою є вчинення будь-яких дій розпусного характеру, за винятком статевого акту з дитиною.

Якщо таке роблять з дитиною батьки, вітчим, мачуха, опікуни або піклувальники, такі дії утворюють кваліфіковані склади злочинів.

Законодавча база щодо протидії домашньому насильству в Україні

Велика частина відносин щодо попередження насильства в сім’ї регулюється не КК України і КУпАП, а іншими законами України, з нормами яких повинні були бути узгоджені положення нового закону про домашнє насильство.

Це, зокрема, такі закони, як: «Закон про попередження насильства в сім’ї», «Про Національну поліцію», «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю»,«Про соціальні послуги», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про протидію торгівлі людьми».

Насильство в сім’ї куди звертатися

Якщо відбувається насильство в сім’ї, слід звертатися в правоохоронні органи (поліцію), а якщо вам стало відомо про те, що насильство відбувається над дитиною, також доцільно повідомити про такі факти службу у справах дітей.

Для того щоб правильно скласти заяву про злочин, прочитайте статтю «Заява про вчинення злочину: як скласти».

Підводимо підсумки по темі насильства в сїм’ї:

  1. Новий закон про домашнє насильство вступає в силу через рік після його прийняття, крім змін до статті 67 КК України, що стосуються обтяжуючих обставин за домашнє насильство, які вже вступили в силу.
  2. В результаті прийняття нового закону в КК України вводиться ряд нових статей про домашнє насильство, примус до шлюбу, а також піддаються істотній редакції статті, що встановлюють відповідальність за злочини проти статевої свободи та недоторканості.
  3. Не всі нововведення, запроваджені законом, є обґрунтованими. Внаслідок цього закону буде зменшено мінімальний строк позбавлення волі за зґвалтування неповнолітніх.
Сподобався матеріал? Будем вдячні за поширення в соцмережі!
ОгидноПоганоСередньоДобреВідмінно
Що нового вніс закон про домашнє насильство

Підпишіться на нашу юридичну розсилку!

© 2019 Юридичний самозахист · Копіювання матеріалів сайту без дозволу заборонено
Всі зображення на ресурсі використовуються згідно з ліцензією Creative Commons CC0
Дизайн та підтримка: GoodwinPress.ru