Відкрити меню

Що таке ліцензійний договір та як його укласти в Україні


Стисло по темі ліцензійного договору

Уявіть собі, що ви є власником торгової марки або патенту на якийсь винахід. У вас виникає бажання захистити їх від незаконного використання та, загалом, не завадило б отримувати якийсь дохід. Як вирішити цю проблему? Відповідь проста: укласти ліцензійний договір на використання винаходу або торгової марки.

Як це правильно зробити, які умови потрібно виконати у 2020 році, які переваги від укладення ви отримаєте, як його відрізнити від договору комерційної концесії – про це ви дізнаєтеся з нашої статті.

Що таке ліцензійний договір та як його укласти в Україні

Правову основу цього питання потрібно шукати у Цивільному кодексі України від 16.01.2003р. №435-IV (далі – ЦКУ). Так, в ст.1109 ЦКУ зазначено, що ліцензійний договір – це документ, на підставі якого одна сторона надає іншій стороні дозвіл на використання об’єкту інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, встановлених сторонами.

Простіше кажучи, ліцензійний договір – це свого роду договір оренди об’єкту інтелектуальної власності (далі – об’єкт ІВ). У такому випадку власник не втрачає своє право власності, він лише дозволяє його використовувати. Наведемо приклад. Всі знають торгову марку Puma. Також всі знають, що ніхто не має права використовувати без дозволу правовласника такий товарний знак. Для того, щоб мати можливість законно нанести таку торговельну марку на товар (отримати дозвіл на інтелектуальну власність і законне користування) складається вище описаний договір.

До речі, якщо ви не знаєте, що таке торгова марка, як зареєструвати свій бренд, скільки за це потрібно заплатити та скільки чекати – про це розповість наша стаття «Що таке торгова марка, її реєстрація в Україні».

Ліцензійний договір та ліцензія: різниця

Ліцензія на об’єкт ІВ – це письмове повноваження на використання такого об’єкта в певній сфері. Закріплено це в ст.1108 ЦКУ.

Повернемося до ліцензійного договору. Нагадаємо, що під ним ми розуміємо також отримання однією стороною від іншої дозволу на користування об’єктом ІВ. На перший погляд, ці поняття дуже схожі.

Проте, законодавець вказує, що ліцензію можна оформити або як окремий документ, або у складі договору.

Так в чому ж відмінність між ними, адже вони однаково передбачають дозвіл на користування інтелектуальної власності? Насправді, все досить просто. Основна відмінність полягає в тому, що ліцензія – це одностороння угода, при якій правовласник визначає умови використання об’єкта в односторонньому порядку. На відміну від ліцензії, при укладенні ліцензійного договору, умови визначаються обома сторонами.

Умови ліцензійного договору

Щоб договір мав юридичну силу, в ньому потрібно вказати наступні умови:

  • інформацію про сторони, які укладають договір (про ліцензіара, тобто того, хто дозволяє використовувати об’єкт ІВ, та ліцензіата – того, хто отримує право на користування;
  • предмет договору – дозвіл на використання (детальніше про інтелектуальну власність, в чому полягають її особливості, об’єкти та види інтелектуальної власності, як відбувається охорона інтелектуальної власності в Україні, яку відповідальність тягне порушення її прав розповість стаття «Що таке винахід, та як видається на нього патент»);
  • вид ліцензії;
  • сфера використання об’єкта (конкретні права за договором, способи, територія, строк дії);
  • особливості плати;
  • будь-які інші умови, щодо яких сторони досягнуть домовленості.

До речі, в залежності від виду інтелектуальної власності, ліцензійний договір має свої особливості, які потрібно враховувати при укладанні. Наприклад, якщо ви хочете отримати ліцензію на використання товарного знаку, то повинні знати, що однією з вимог нашого законодавства є внесення в ліцензійний договір обов’язкового пункту – якість товарів та послуг, виготовлених чи наданих за договором, не повинна бути нижчою, аніж якість товарів і послуг власника свідоцтва. Більш того, власник контролюватиме виконання цієї вимоги.

Ми радимо вам серйозно поставитися до складання ліцензійного договору. Інакше діє правило: якщо ви не прописали в ньому якісь права чи способи користування об’єкта ІВ – вважайте, що ліцензіат їх не отримав. Якщо не вказали нічого про територію такого права, то автоматично вона діє на всій території України.

До речі, деякі відомства можуть затверджувати типові ліцензійні договори. Простіше кажучи, є приклад документу, який можна взяти за основу, включивши інші умови за згодою сторін. Але ви повинні пам’ятати, що не можна туди додавати правила, які будуть погіршувати становище власника об’єкта ІВ в порівнянні з чинним законодавством.

Окремо зупинимося на ще одному важливому положенні, яке має ліцензійний договір – варто прописати термін його дії. Зверніть увагу, він не повинен перевищувати термін дії майнового права на той об’єкт ІВ, з приводу якого оформляється сам документ. Якщо ж не прописувати термін дії, він автоматично визначається терміном дії майнового права на об’єкт. І тут є своє обмеження – він не буде перевищувати 5 років. І тільки в разі, якщо жодна зі сторін не захоче відмовитися від договору за шість місяців до кінця цього терміну, ліцензійний договір автоматично продовжується на невизначений час.

Наші фахівці із задоволенням допоможуть вамправильно скласти ліцензійний договір для вашої подальшої діяльності в сфері інтелектуальної власності. Якщо ж ви хочете займатися його складанням самостійно, ви можете використовувати ліцензійний договір-зразок.

Види ліцензій

В основному, законодавство виділяє 3 види ліцензій:

  1. Невиключна ліцензія – дає можливість власнику об’єкта (наприклад, торговельної марки) продовжувати його використовувати в сфері, яка не обмежена ліцензією. Більш того, за ним залишається право видавати іншим особам ліцензії в цій же сфері (абз.4 ч.3 ст.1108 ЦКУ). Вважається, що в ліцензійному договорі невиключна ліцензія використовується за умовчанням, якщо інше не вказано (ч.4 ст.1109 ЦКУ);
  2. Виняткова – надається тільки одному ліцензіату і забороняє власнику об’єкта його використовувати в сфері, що обмежена ліцензією, видавати іншим особам ліцензії на використання об’єкту у зазначеній сфері (абз.2 ч.3 ст.1108 ЦКУ);
  3. Одинична ліцензія дозволяє власнику продовжити користування об’єкта в сфері, що обмежена ліцензією, однак, він не може видавати аналогічні ліцензії іншим особам (абз.3 ч.3 ст.1108 ЦКУ).

Тобто, для визначення виду ліцензії і, відповідно, ліцензійного договору, необхідно точно розібратися:

  • чи буде власник використовувати цей об’єкт в цій сфері?
  • чи зможе хтось ще отримати подібну ліцензію?

Якщо на кожне з цих питань відповіді негативна, мова йде про винятковий ліцензійний договір.

Зверніть увагу, ліцензійний договір надає можливість використання тільки окремих предметів інтелектуальної власності. Якщо за підсумком користувач отримує весь комплекс виключних прав (наприклад, на фірмову назву, на технології виробництва та ін.), то мова йде вже про зовсім інший тип документу – договір комерційної концесії (або «франчайзинг»).

Існує і таке поняття, як «субліцензія». Це документ, який видається ліцензіатом за згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі. Його зміст зводиться до надання повноваження на використання об’єкта ІВ іншій особі (субліцензію). Тим не менш, це не призводить до зміни відповідальної особи перед власником ліцензії. Ним все також залишається ліцензіат (якщо інше не прописано).

Як укласти ліцензійний договір

Все дуже просто. У більшості випадків ліцензійний договір укладається в простій письмовій формі. Його не потрібно ні нотаріально завіряти, ні реєструвати.

Хоча, згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993р. №3792-XII, ліцензійний договір може бути усним, якщо мова йде про опублікування твору в періодичних виданнях (газетах, журналах, тощо). Якщо вже заговорили про захист авторських прав, поспішаємо нагадати, що в нашій статті «Що таке авторське право, його знак та суміжні права» ми детально розповідали, що це таке, які правовідносини регулює закон про авторське право і суміжні права, як визначається сфера дії суміжних прав. Там же ви прочитаєте про відповідальність за порушення авторських прав.

Саме в інтересах ліцензіата наполягати на письмовій формі договору разом із його реєстрацією. Чому? Тому що цілком можлива ситуація, коли власник свідоцтва раніше передав права іншій особі і вже не має повноважень укладати інший ліцензійний договір. Радимо про всяк випадок перестрахуватися.

Оплата за ліцензійний договір

Ліцензійний платіж за договором може бути:

  • фіксований (паушальний);
  • періодичний (роялті);
  • комбінований (фіксований + періодичний).

Згідно з п.п.14.1.225 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі – ПКУ), роялті – це платежі за користування або надання права на використання об’єкта ІВ. Проте, в цій же нормі є ряд винятків. Наведемо як приклад однин з таких: не рахується роялті платіж, отриманий за використання комп’ютерної програми для власних потреб.

Переваги такого договору

Бонуси для ліцензіара:

  • ліцензіар не втрачає права власності, передається лише можливість використання об’єкта;
  • ліцензіар може обмежувати сферу використання об’єкта;
  • отримання платежів за договором.

Переваги для ліцензіата:

  • економія грошових ресурсів на створення власної інтелектуальної власності;
  • можливість видавати субліцензії (при дотриманні всіх зазначених вище умов).
Що таке ліцензійний договір та як його укласти в Україні

Підпишіться на нашу юридичну розсилку!

Підводимо підсумки по темі ліцензійного договору:

  1. Ліцензійний договір – це документ, на підставі якого одна сторона надає іншій дозвіл на використання об’єкта ІВ (ліцензію) на умовах, встановлених сторонами.
  2. У більшості випадків авторський договір укладається у простій письмовій формі. Його не потрібно ні нотаріально завіряти, ні реєструвати.
  3. Роялті – це платіж за користування чи надання права на використання інтелектуальної власності.
  4. Якщо ви не прописали в договорі якісь права чи способи використання об’єкта інтелектуальної власності, то вважайте, що ліцензіат їх не отримав. Якщо не вказали нічого про територію використання такого права, то автоматично вона діє на всій території України.

© 2020 Юридичний самозахист · Копіювання матеріалів сайту без дозволу заборонено
Всі зображення на ресурсі використовуються згідно з ліцензією Creative Commons CC0
Дизайн та підтримка: GoodwinPress.ru