Відкрити меню

Як реалізується Закон України «Про виконавче провадження»


Коротко на тему Закону України «Про виконавче провадження»

Особливості здійснення виконавчого провадження встановлені Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів».

Авторитет будь-якого органу або посадової особи безпосередньо залежить від того, як швидко реалізуються прийняті ним рішення. У зв’язку з оновленням законодавства ця стаття буде корисна всім, хто має намір розібратися в тому, що таке виконавче провадження, які органи відповідають за виконання рішень, які існують сторони виконавчого провадження, і як відкрити виконавче провадження в Україні в 2019 році.

Які рішення підлягають примусовому виконанню

Виконавче провадження – це сукупність дій, метою яких є примусове виконання рішень уповноважених органів.

Зокрема, примусовому виконанню підлягають рішення судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, у кримінальних провадженнях.

Сторони виконавчого провадження

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувач – особа, на користь якої постановлено рішення і повинні бути здійснені певні дії, тобто в інтересах якого здійснюється виконавче провадження.

Боржник – особа, яка зобов’язана вчинити певні дії згідно з прийнятим рішенням, тобто особа, щодо якої здійснюється виконання.

Хто відповідає за виконання рішень

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» 2019 р. примусове виконання рішень покладається на:

  1. державну виконавчу службу;
  2. приватних виконавців.

Приватні виконавці не здійснюють примусове виконання таких рішень:

  • за якими стягувачами є держава та державні органи;
  • адміністративних судів;
  • Європейського суду з прав людини;
  • які стосуються майна державної або комунальної власності;
  • про виселення та вселення фізичних осіб.

Автоматизована система виконавчого провадження

Автоматизована система виконавчого провадження – це інформаційна система, завдяки якій відбувається реєстрація документів виконавчого провадження, фіксація виконавчих дій і формується так званий реєстр виконавчих проваджень.

Доступ до реєстру виконавчих проваджень в Україні забезпечується на сайті Міністерства юстиції України вільно і безкоштовно. Знайти виконавче провадження або будь-яку інформацію можна за ПІБ, датою народження боржника, за ПІБ стягувача; за найменуванням, кодом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань для юридичної особи – боржника і стягувача; за номером виконавчого провадження.

Існування такої системи забезпечує:

  • розподіл документів між державними виконавцями;
  • надання повної інформації про виконавче провадження;
  • централізоване зберігання документів виконавчого провадження та формування електронного архіву;
  • виготовлення документів виконавчого провадження;
  • підготовку статистичних даних;
  • реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції та етапів її проходження;
  • формування Єдиного реєстру боржників.

Єдиний реєстр боржників

Єдиний реєстр боржників – це інформаційна база, основною метою якої є оприлюднення даних про боржників і їх невиконані зобов’язання.

Список боржників, включених до такого реєстру, є відкритим і розміщується на офіційному веб – сайті Міністерства юстиції України (https://erb.minjust.gov.ua/). Тобто за наявності відносно вас виконавчого провадження щодо майнового зобов’язання, будь-яка людина зможе про це дізнатися.

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Не вносяться до реєстру відомості про боржників:

  1. якими є державні органи, органи місцевого самоврядування;
  2. які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців;
  3. за рішеннями немайнового характеру.

За загальним правилом, виключити особу з Єдиного реєстру боржників можливо на підставі постанови виконавця про припинення виконавчого провадження.

Єдиний реєстр боржників містить такі відомості:

  • інформацію про боржника: для фізичної особи – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження; для юридичної особи – найменування, ідентифікаційний код;
  • інформацію про орган або посадову особу, який видав виконавчий документ;
  • інформацію про орган або посадову особу, номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти виконавця;
  • номер виконавчого провадження;
  • категорію стягнення (аліменти, штраф тощо).

Як виконувати рішення суду, яке набрало законної сили (крок 1: отримуємо виконавчий документ)

Виконавчий документ – це документ, який видається судом або іншим органом для примусового виконання прийнятих рішень (або інших актів).

Для виконання рішення суду потрібно подати в суд письмову заяву про видачу виконавчого документа.

Отримавши такий документ, в обов’язковому порядку перевірте наявність всіх необхідних реквізитів, передбачених ч.1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме:

  • назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
  • дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
  • повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника – фізичної особи;
  • ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб – за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб – платників податків);

  • резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
  • дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
  • строк пред’явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі також можуть бути зазначені інші дані, які сприяють примусовому виконанню рішення (наприклад, інформація про місце роботи боржника).

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням прізвища та ініціалів і скріплений печаткою (якщо орган чи посадова особа згідно із законом зобов’язані мати таку печатку).

Якщо якогось реквізиту не вказано, можете не сумніватися, виконавець відмовить у відкритті виконавчого провадження. Найчастіше на практиці не вказують рік народження боржника, місце народження боржника, або місце народження боржника вказується неповно.

Виконавчий документ може бути повернутий стягувачу органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення з таких причин:

  • не було дотримано процедури його подачі (наприклад, пропущено встановлений Законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання (за загальним правилом – 3 роки); виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим Законом; стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим тощо);
  • відсутній боржник або предмет виконання (наприклад, боржника визнано банкрутом; Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку – боржника або рішення не набрало законної сили тощо).

У такому випадку потрібно звернутися до суду із письмовою заявою про приведення виконавчого документа у відповідність до зазначених вимог. В такому випадку стягувачу повертається авансовий внесок.

Крок 2: обираємо, до якого органу будемо звертатися

Отримавши виконавчий документ, звертаємося до виконавчої служби. В Україні набрали чинності зміни до законодавства, що передбачають роботу не тільки державних, але і приватних виконавців.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» (зі змінами) виконавчі дії можуть проводитися:

  • за місцем проживання боржника;
  • за місцем перебування боржника;
  • за місцем роботи боржника;
  • за місцезнаходження майна боржника.

Право вибору належить стягувачу.

Що стосується приватних виконавців, то вони можуть проводити виконавчі дії за місцем проживання, за місцем перебування (місцезнаходження) боржника або ж за місцезнаходження майна боржника.

Слід зауважити, що шанси на ваш успіх збільшуються в тому місці, де у боржника є будь-яке майно або доходи.

Крок 3: заява про відкриття виконавчого провадження

Заява про відкриття виконавчого провадження подається у довільній формі. У ній бажано вказати інформацію, яка б ідентифікувала боржника або могла сприяти швидкому виконанню такого рішення (рахунки боржника, місце його роботи, його місцезнаходження тощо). Також необхідно вказати ваш рахунок в банку для перерахування коштів, отриманих від боржника. У разі сплати будь-якої частини від заборгованості боржником, це так само бажано вказати в заяві.

Звертаючись до виконавчих органів із заявою, в більшості випадків необхідно заплатити авансовий внесок.

Авансовий внесок – це сума, яка необхідна для організації та проведення виконавчих дій. Його розміри безпосередньо залежать від суми, яку необхідно стягнути.

Авансовий внесок становить 2% від такої суми, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати (станом на 2018 рік  ̶  37230 грн).

Якщо таке рішення стосується нематеріальних питань або справ про забезпечення позову авансовий внесок становить:

  • для фізичної особи – 1 розмір мінімальної заробітної плати (станом на 2019 рік – 3723 грн);
  • для юридичної особи – 2 розміри мінімальної заробітної плати (станом на 2019 рік – 7446 грн).

Коли авансовий внесок не сплачується

Відповідно до ст. 26 Закону «Про виконавче провадження» 2019 р. за умови звернення до державних органів виконавчої служби від сплати авансового внеску звільняються:

  • державні органи;
  • інваліди війни;
  • інваліди 1 та 2 груп;
  • законні представники дітей – інвалідів;
  • законні представники недієздатних інвалідів 1 і 2 груп;
  • громадяни, які віднесені до 1 та 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Від сплати авансового внеску законодавець також звільняє за такими категоріями рішень:

  • у сфері трудових правовідносин (наприклад, про стягнення заробітної плати, про відновлення на роботі);
  • про соціальні виплати (наприклад, про підрахунок, призначення, перерахунок, надання, здійснення, отримання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат і пільг дітям війни тощо);
  • про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, смертю;
  • про стягнення аліментів;
  • про відшкодування майнової та / або моральної шкоди, заподіяної при вчиненні кримінального правопорушення;
  • при виконанні рішень Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч.3 ст. 43 ЗУ «Про виконавче провадження» після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа авансовий внесок повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

Таким чином, до виконавчої служби подаємо:

  1. письмову заяву про відкриття виконавчого провадження;
  2. оригінал виконавчого документа;
  3. в більшості випадків, квитанцію про сплату авансового внеску.

Рекомендується мати такий комплект документів у двох примірниках (один подаємо в службу, другий з відміткою про його отримання залишаємо собі), що буде письмовим підтвердженням вашого звернення.

Якщо заяву оформлено правильно і підстав для відмови немає, виконавець зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня винести постанову про відкриття виконавчого провадження. У ній також вказується обов’язок боржника подати декларацію про своє майно і доходи, а в справах нематеріального характеру в постанові вказується обов’язок боржника протягом 10 робочих днів вчинити дії на виконання рішення.

Як же працює виконавча служба в Україні

Якщо вами було зазначено номер рахунку або інформацію про майно боржника, на нього накладається арешт, що є гарантією виплати належних вам сум. Також за домовленістю зі стягувачем боржник може продати майно і передати гроші або таке майно стягувачу в рахунок погашення боргу. Після передачі такого майна або внесення необхідних сум на рахунок виконавчої служби, арешт знімається.

Якщо ж інформації про місце проживання боржника немає, виконавець звертається до суду для винесення рішення про його розшук шляхом подання запитів до відповідних органів. Надалі витрати на розшук боржника будуть з нього стягнуті.

Згідно зі ст. 45 Закону «Про виконавче провадження» грошові кошти, стягнені з боржника, розподіляються наступним чином:

  • у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача;
  • у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском;
  • у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та сплачується виконавчий збір.

Цей збір становить 10% від фактично стягненої суми або основна винагорода приватного виконавця. У рішеннях нематеріального характеру виконавчий збір складає дві мінімальних розміри заробітної плати з боржника – фізичної особи (станом на 2018 рік – 7446 грн) та в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи (станом на 2018 рік – 14892 грн). Зараховується до державного бюджету (ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» 2018 р.).

  • четверта черга відведена штрафам, винесеним відповідно до Закону.

Грошові кошти, стягнені з боржника, перераховуються на відповідний рахунок державної виконавчої служби або на рахунок приватного виконавця. За письмовою заявою стягувача кошти перераховуються на його рахунок в банку (або в іншій фінансовій установі) або ж відправляються поштовим переказом за рахунок стягувача, крім переказу сум аліментів. Не допускається виплата стягнутих коштів готівкою або іншим особам (не стягувачу).

Якщо ж після задоволення всіх вимог за виконавчим документом певна сума грошей залишилася, вона повертається боржнику.

Якщо ж протягом року грошові кошти, зараховані на рахунок виконавчої служби, не були витребувані стягувачем (за умови того, що йому повідомили про це), то такі гроші переходять до Державного бюджету України.

За умови фактичного виконання рішення виконавчим органом виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження (тобто про закриття виконавчого провадження).

Підводим підсумки по темі виконавчого провадження:

  1. Виконавче провадження – це сукупність дій, метою яких є примусове виконання рішень уповноважених органів.
  2. Порядок здійснення виконавчого провадження в Україні регулюється Законом України «Про виконавче провадження» 2019 р. та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів».
  3. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
  4. Для того, щоб відкрити виконавче провадження за судовим рішенням, необхідно подати до виконавчої служби письмову заяву про відкриття виконавчого провадження, до якої прикріпити оригінал виконавчого документа і, в більшості випадків, квитанцію про сплату авансового внеску.
Сподобався матеріал? Будем вдячні за поширення в соцмережі!
ОгидноПоганоСередньоДобреВідмінно
Як реалізується Закон України «Про виконавче провадження»

Підпишіться на нашу юридичну розсилку!

© 2019 Юридичний самозахист · Копіювання матеріалів сайту без дозволу заборонено
Всі зображення на ресурсі використовуються згідно з ліцензією Creative Commons CC0
Дизайн та підтримка: GoodwinPress.ru