Відкрити меню

Яка відповідальність встановлена законом за булінг


Стисло по темі булінга

Булінг став повсякденним явищем серед дітей: найчастіше вони стають жертвою або кривдником, рідше – свідком. Це явище існує не тільки в реальності, а й онлайн.

Що це таке, як розпізнати булінг та як захистити дитину від цькування у 2020 році – ми розповімо у цій статті?

Яка відповідальність встановлена законом за булінг

Булінг – це англійське слово, яке перекладається як залякування. Україніським аналогом цього слова є «цькування». Булінг отримав своє закріплення на законодавчому рівні завдяки прийняттю Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 №2657-VIII (далі – Закон №2657).

Отже, булінг – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають в психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що здійснюється щодо малолітньої або неповнолітньої особи, або такою особою щодо інших учасників освітнього процесу, в результаті чого могла бути чи була завдана шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Простіше кажучи, закон визначає, що цькування – це агресивна поведінка учасників освітнього процесу, що принижує, залякує і часто супроводжується фізичним насильством. Тобто, це не просто злість. Це неусвідомлена агресивна поведінка, яка може повторюватися через реальний або відчутний дисбаланс влади.

Серед причин, що сприяють поширенню булінгу в сучасному українському суспільстві, називають недоліки виховання підростаючого покоління, відповідна атмосфера в сім’ї, вседозволеність для малолітніх і неповнолітніх, відсутність чітких меж у свободі поведінки дитини, соціальна нерівність. До того ж діти широко використовують інтернет, зокрема соціальні мережі, які, найчастіше, у відкритій чи завуальованій формі пропагують насильство і вседозволеність.

Види булінгу

Зазвичай, цькування помилково асоціюють з агресивною поведінкою учнів у школі. Хоча насправді булінг – це явище, яке зустрічається не тільки між школярами. Тому виділяють такі види булінгу:

  1. серед учнів;
  2. цькування учня вчителем;
  3. булінг вчителя учнями;
  4. цькування в педагогічному колективі (у широкому сенсі цькування можливе в будь-якому колективі, в тому числі на роботі з боку колег або керівника – така поведінка отримала назву «мобінг»).
  5. кібербулінг – цькування, образи чи погрози, висловлені за допомогою засобів електронної комунікації, зокрема, повідомлень в соціальних мережах, електронних листів і смс.

Закон про булінг

Випадки цькування в Україні стали повторюватися, тому вимагали реакції з боку правоохоронних органів і законодавця. Це і було зроблено. 18 грудня 2018 року було прийнято Закон №2657, який вступив в законну силу 19 січня 2019 року.

Закон про булінг – основні досягнення:

  • визначення поняття булінг та його ознак;
  • введення адміністративної відповідальності за булінг;
  • протидія булінгу шляхом введення відповідних заходів;
  • забезпечення права всіх учасників освіти на безпечне освітнє середовище.

Адміністративна відповідальність за булінг

Завдяки прийняттю Закону №2657 в Кодексі України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-X (далі – КУпАП) з’явилася нова ст.1734.

Що захищає ст. 1734? Цю статтю розмістили в Главі 14 КУпАП «Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку». Виходячи з цього, ст.1734 закону стоїть на сторожі громадського порядку і безпеки в освітньому середовищі, а також захищає психічне і фізичне здоров’я, психологічну, фізичну, економічну і сексуальну недоторканність людини.

За що карають за ст.1734? Булінг, як адміністративний проступок, проявляється в діях або бездіяльності кривдника, що проявляються у формі психологічного, фізичного, економічного, сексуального насильства. Зауважимо, що законодавець визначає булінг як негативне явище. Тому, за булінг відповідальність несе винна особа, незалежно від настання негативних наслідків. Класифікується це як адміністративна відповідальність.

До речі, цькування може відбуватися не тільки в формі вербальної комунікації, а й із застосуванням засобів електронних комунікацій.

Потерпілим від цькування може бути:

  1. малолітня особа;
  2. неповнолітня особа;
  3. будь-який інший учасник освітнього процесу.

Хоча ст.1734 КУпАП прямо не вказує форму провини, аналіз об’єктивної сторони булінгу свідчить про те, що такі дії можуть відбуватися тільки навмисне.

Кого карають? Оскільки булінг – явище, характерне для освітньої сфери, то робити його можуть тільки учасники освітнього процесу. Так зазначено в самій ст.1734 КУпАП. Простіше кажучи, сюди відносяться всі, хто отримує освіту, незалежно від її виду та форми.

Ціна за булінг

За загальним правилом за адміністративні правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їх батьки. А ось вже починаючи з 16 років діти несуть відповідальність особисто.

Закон визначає, що дитину-булера до 16 років батькам світить штраф у розмірі від 850 грн до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин. За повторне порушення протягом року або при груповому цькуванні – штраф для батьків складе від 1700 до 3400 грн або громадські роботи терміном від 40 до 60 годин. Аналогічна відповідальність передбачена і для осіб, які досягли 16 років.

Крім того, на суму від 850 грн до 1700 грн буде оштрафований і керівник освітнього закладу за неповідомлення в поліцію про факти булінгу, або ж до нього будуть застосовані санкції у вигляді виправних робіт на строк до одного місяця.

Булінг в школі та інших навчальних закладах

Виходячи з визначення булінг в КУпАП, булінг розглядається в площині освітнього процесу. Що це означає? Це означає, що недостатньо просто внести статтю про адмінвідповідальність за таке діяння, потрібно ще й в освітньому законодавстві прописати механізми запобігання такому явищу. Закон №2657 це також визначив.

Тепер і в Законі України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII (далі – Закон №2145) є визначення поняття «булінг». Це визначення таке ж, як і в КупАП, тільки додатково були позначені такі ознаки булінгу:

  • систематичність (повторюваність) дії;
  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
  • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної і / або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, і/або заподіяння соціальної ізоляції потерпілого.

Права і обов’язки осіб, які здобувають освіту

Закон №2145 вказує, що в навчальних закладах повинні захищати осіб, які здобувають освіту під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного і психічного насильства, булінгу (цькування), приниження честі і гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди чи агітації, які шкодять здоров’ю, уникати вживання ними та іншими особами на території навчальних закладів алкогольних напоїв, наркотичних засобів, інших шкідливих звичок.

Закон також визначає, що на отримання соціальних і психолого-педагогічних послуг мають право:

  1. особи, які постраждали від булінгу;
  2. особи, які стали свідком булінгу;
  3. особи, які вчинили буллінг.

При цьому вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту, зобов’язані:

  • поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
  • відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, навколишнього середовища;
  • повідомляти керівництву навчального закладу про факти булінгу по відношенню до них, педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівникам, іншим особам, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Обов’язки педагогів та керівників навчального закладу

Закон України про протидію булінгу тепер також визначає, що на засновників і керівників навчального закладу покладено обов’язки щодо запобігання та протидії булінгу.

Закон виначає один з основних обов’язків керівників навчального закладу – забезпечення безпечного освітнього середовища в навчальному закладі шляхом:

  • розроблення, затвердження і оприлюднення плану заходів, спрямованих на протидію та запобігання булінгу;
  • розгляду заяв про випадки булінгу;
  • надання соціальних та психолого-педагогічних послуг для учасників булінгу;
  • повідомлення органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу.

Крім цього, тепер освітні установи зобов’язані забезпечити доступ на своїх сайтах до документів, як вимагає того закон про булінг, які затверджують правила поведінки в цих закладах, план заходів з протидії цькуванню та порядок реагування й розгляду заяв.

Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників, інших осіб, які беруть участь в освітньому процесі, також розширилися. Тепер вони мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, в тому числі булінг (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди і агітації, які шкодять здоров’ю, вони зобов’язані повідомляти керівництву навчального закладу про факти булінгу та вживати невідкладних заходів щодо його запобігання.

Права та обов’язки батьків

Законодавець не залишив без уваги й батьків учасників освітнього процесу. Вони отримали право на:

  • інформацію про діяльність навчального закладу, в тому числі з надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учасникам булінгу, про результати навчання своїх дітей і результати оцінювання якості освіти в навчальному закладі та його освітньої діяльності;
  • надання керівництву навчального закладу заяви про випадки цькування щодо дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;
  • повне і неупереджене розслідування випадків цькування щодо дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.

Натомість, закон про булінг визначає, що батьки зобов’язані допомагати керівництву навчального закладу в проведенні розслідування щодо фактів булінгу та виконувати рішення і рекомендації комісії з розгляду випадків цькування в навчальному закладі.

Освітній омбудсмен

Раніше такої посади в Україні не існувало. Зараз освітній омбудсмен призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років без права повторного призначення.

Обов’язки освітнього омбудсмена – це, перш за все, захист прав учасників навчально-виховного процесу.

Крім того, освітньому омбудсмену надається право здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу в навчальному закладі, перевіряти повноту і своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва і засновника навчального закладу. До того ж, служба освітнього омбудсмена може представляти тих, хто звертається, в суді.

Якщо ваша дитина стала жертвою

Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу, потрібно слідувати таким рекомендаціям:

  1. Зафіксуйте пояснення дитини, оформите їх в письмовому вигляді з метою подальшого використання в разі необхідності. Зверніться за психологічною допомогою і зафіксуйте факт такого звернення.
  2. Будь ласка, повідомте вчителю, попросіть його спостерігати за проблемною ситуацією, вжити необхідних заходів протидії.
  3. Проведіть бесіду з батьками, чиї діти займаються цькуванням, спробуйте переконати їх вплинути на своїх дітей та попередити в майбутньому негативну реакцію учасників цькування та рецидив з боку їх дітей.
  4. Зверніться із заявою на керівника навчального закладу з докладним описом випадку, зазначенням точної інформації та вимогою вжити заходів для запобігання випадкам цькування.
  5. У разі, якщо нічого не допомогло, батькам слід написати заяву в Нацполіцію про вчинення адміністративного правопорушення за ст.1734 КУпАП. Продублювати подібну заяву освітнього омбудсмену.
  6. Після цього слід підготувати цивільний позов про компенсацію моральної шкоди та матеріальних збитків при наявності.

Служба освітнього омбудсмена радить, куди можна звернутися за інформацією про цькування та за допомогою:

  • на сайт служби шляхом подачі заяви;
  • на Національну дитячу «гарячу лінію» за телефоном: 0800500225 або 116 111 (дзвінки в межах України безкоштовні), лінія працює в будні з 12.00 до 16.00.
  • на сайт ЮНІСЕФ (https://www.stopbullying.com.ua/), який допоможе дітям, батькам і педагогам знайти інформацію про булінг, дасть підказки як допомогти дитині, якщо вона стала жертвою цькування або, навпаки, є агресором.
Яка відповідальність встановлена законом за булінг

Підпишіться на нашу юридичну розсилку!

Підвомимо підсумки по темі булінгу:

  1. Булінг – це агресивна поведінка учасників освітнього процесу один до одного, що принижує, залякує та часто супроводжується фізичним насильством.
  2. Кібербулінг – цькування, образи чи погрози, висловлені за допомогою засобів електронної комунікації.
  3. За вчинення булінгу передбачена адміністративна відповідальність за ст.1734 КУпАП.

© 2020 Юридичний самозахист · Копіювання матеріалів сайту без дозволу заборонено
Всі зображення на ресурсі використовуються згідно з ліцензією Creative Commons CC0
Дизайн та підтримка: GoodwinPress.ru