Відкрити меню

Якими є правила перевезення дітей у міському транспорті


Стисло по темі міського транспорту для дітей

“Діти квіти життя”. І для того, щоб ці «квіти» добре та безпечно росли, необхідно дотримуватись відповідних правил, особливо якщо вони стосуються міських транспортних засобів. Вони є засобом підвищеної небезпеки, тому невиконання законодавчих норм може призвести до трагічних наслідків.

У нашій попередній статті, ви можете дізнатися «Правила перевезення пасажирів в міському транспорті України».

У цій статті ми поговоримо не тільки про правила безпеки, але і про правила перевезення дітей в міському транспорті у 2020 році.

Поняття міського транспорту

Для того, щоб розібратися в правилах перевезення дітей в Україні в міському громадському транспорті, необхідно зрозуміти, що на законодавчому рівні відноситься до такої категорії транспорту.

Отже, основу правового регулювання використання міського транспорту в Україні встановлює Закон України «Про транспорт», прийнятий в 1994 році. У ньому закріплено, що транспорт належить до найважливіших галузей суспільного виробництва, яка спрямована на задоволення потреби населення і суспільного виробництва в перевезеннях.

Більшість людей, щодня користуючись міським транспортом, зовсім не замислюються над тим, наскільки багатогранна транспортна система України. Уявіть собі, в неї входять:

  • звичний для кожної людини транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен);
  • промисловий залізничний транспорт;
  • відомчий транспорт;
  • трубопровідний транспорт;
  • шляхи сполучення загального користування.

Виходячи з вищевказаного, до складу громадського транспорту входять залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен. Але це лише загальне поняття «громадського транспорту».

Для більшої конкретики звернемося до Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 11.05.1999р. №116, де зазначено, що міський громадський транспорт – міський транспорт загального користування: автобус, метро, трамвай і тролейбус, що працює на певних маршрутах, за встановленими тарифами і розкладом.

При цьому законодавством закріплено правило: всі транспортні засоби, в тому числі і міські, повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, державним стандартам, мати відповідний сертифікат. Підприємства транспорту зобов’язані забезпечувати безпеку життя і здоров’я громадян, безпеку експлуатації транспортних засобів, охорону навколишнього природного середовища.

Важливою гарантією безпеки будь-якого пасажира є вимоги про те, що працівники, пов’язані з здійсненням перевезень, повинні мати відповідну професійну підготовку та станом здоров’я бути здатними якісно виконувати свої обов’язки. Ці вимоги встановлені для всіх видів транспорту: хоч для міського, хоч для промислового.

Оскільки тема нашої статті стосується саме міського транспорту для дітей, давайте розберемося, які є вимоги і особливості перевезення дітей.

Правила перевезення дітей в автобусі

Правила перевезення дітей в автобусі встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 N 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» (далі – Постанова №176). Ця Постанова регулює порядок здійснення перевезень пасажирів, в тому числі дітей, не тільки автобусами, а й правила перевезення дітей в таксі, легковими автомобілями на замовлення.

Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі – Закон №2344) встановлює, що автобусом вважається транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більш як дев’ять з місцем водія включно.

Для визначення поняття «таксі» законодавець встановлює такі його ознаки:

  1. легковий автомобіль;
  2. наявність розпізнавального ліхтаря оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля;
  3. наявність таксометра;
  4. наявність сигнального ліхтаря із зеленим та червоним світлом, який розташований у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташовані в шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків;
  5. призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу в індивідуальному порядку.

І останній вид міського транспорту, на який поширюється ця Постанова – це перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення. Закон їх визначає як «перевезення пасажирів легковим автомобілем загального призначення, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу чи на обумовлений термін обслуговування, в якому визначають умови обслуговування, вартість послуги, термін».

Оскільки тема статті пов’язана з перевезенням дітей в міському транспорті, перш за все поговоримо про безпеку. Адже в першу чергу батьки турбуються саме за це. Тому Постанова №176 закріплює, що персонал автомобільного міського транспорту і особи, діяльність яких пов’язана з наданням послуг з перевезення пасажирів міським автомобільним транспортом, повинні мати відповідні знання і кваліфікацію. А міські транспортні засоби, в свою чергу, повинні відповідати вимогам безпеки, комфортності, доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, охорони праці та екології, перебувати в належному технічному і санітарному стані, бути укомплектованими відповідно до законодавства.

Всім знайома ситуація, коли міський автобус забивається вщерть людьми. Хоча Законом №2344 закріплено, що на приміських та міських маршрутах дозволяється перевозити стоячих пасажирів автобусами, які за своєю конструкцією мають місця для стоячих пасажирів у кількості, передбаченій технічною характеристикою транспортного засобу та визначеній у реєстраційних документах на цей транспортний засіб. На міжнародних і міжміських маршрутах дозволяється перевозити пасажирів з обов’язковим наданням їм місць для сидіння.

Зверніть увагу! Перше правило говорить – тільки в спеціально обладнаних автобусах і тільки згідно технічній характеристиці. Водії найчастіше ці правила, на жаль, не виконують, прагнучи заробити якомога більше, не думаючи про безпеку пасажирів.

Згідно з пп. 3 п. 149 Постанови №176 водієві міського автобуса забороняється розмовляти, їсти, пити і курити під час руху автобуса. Це важливо, не тільки з цілей безпеки, а й оскільки, як правило, пасажири з дітьми їдуть в передній частині салону автобуса, куди потрапляє дим від куріння водія. При цьому відкрите вікно у водія не звільняє його від цієї заборони. Тому батьки абсолютно законно можуть вимагати припинити куріння, а водій згідно п.14 п. 147 Постанови №176 зобов’язаний чемно поводитися з пасажирами.

Дуже часто можна помітити, що мами чи тата з дітьми стають в чергу на який-небудь вид міського транспорту. Запам’ятовуйте, право позачергового входу в автобус, а також право позачергового проїзду в таксі мають вагітні жінки, особи з інвалідністю, пасажири з дітьми дошкільного віку, особи похилого віку.

При цьому для зазначених категорій пасажирів у передній частині салонів міських автобусів відводяться місця для сидіння (Зазвичай вони позначені «Місця для пасажирів з дітьми»).

До якого віку діти їздять безкоштовно в громадському транспорті

Багатьох батьків цікавить, до якого віку діти їздять безкоштовно в міському транспорті.

Відповідно до пп. 7 п. 159 Постанови №176 пасажир автобуса має право безкоштовно перевозити з собою одну дитину віком до 6 років без права зайняття нею окремого місця. Тобто один дорослий має право безкоштовно провезти одну дитину, якій не виповнилося 6 років, при цьому тримати його на руках або на колінах.

Бажано батькам мати при собі свідоцтво про народження дитини або його нотаріальну копію – на випадок, якщо виникнуть сумніви у віці дитини. Тому з фактичного дня народження вашої дитини, коли йому виповниться 6 років, можете сміливо платити за проїзд і за нього, а водій має право вимагати оплату проїзду дітей в автобусі. Таким чином, на такому виді міського транспорту постановою №176 не встановлено такого поняття як «дитячий квиток».

Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.

Зауважте, якщо справа стосується міжміських маршрутів, то в такому випадку діє заборона на перевезення дітей віком до 14 років без супроводу дорослих, за винятком випадків перевезення дітей до загальноосвітніх чи дошкільні навчальні заклади у сільській місцевості автобусами внутрішньообласних маршрутів та регулярних спеціальних перевезень.

Ще один істотний момент. Будь міський автобус в процесі їзди може зламатися і пасажирам треба буде пересідати на інший міський транспорт. Згідно з п.п. 9 п. 145 Постанови №176 водій зобов’язаний організувати проїзд пасажирів до місця призначення без додаткових фінансових витрат, перш за все пасажирів з дітьми, в разі припинення поїздки через технічну несправність транспорту. Тобто водій зламаного міського автобуса повинен, в першу чергу, пересадити пасажирів з дітьми на інший автобус без додаткової оплати проїзду.

Правила перевезення групи дітей в автобусі

Порядок перевезення дітей організованими групами, наприклад, для екскурсії, встановлений Законом № 2344, Постановою №176 та Постановою Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі – ПДР).

До цієї категорії перевезень відноситься одночасно регулярне  або нерегулярне перевезення групи з десяти і більше дітей. При цьому обов’язково повинен бути призначений керівник, який і буде відповідальним за супровід дітей. Якщо здійснюється перевезення понад 30 дітей, один керівник навряд чи впорається, знадобиться також медичний працівник.

Звичайно ж, законодавство встановило суворі вимоги до того, як перевозити дітей в автобусі:

  • таке перевезення повинно здійснюватися із забезпеченням високого рівня безпеки та надійності транспортного обслуговування;
  • кількість дітей для перевезення в автобусі = кількості посадочних місць;
  • водій повинен бути досвідчений. Згідно з вимогами ПДР водій повинен мати стаж водіння не менше 5 років і посвідчення водія категорії «D»;
  • якщо перевезення складає більше 250 км, потрібно брати ще одного водія для більшої безпеки;
  • замовник послуг зобов’язаний забезпечити дітей питною водою, засобами медичної допомоги, а керівника групи – телефонним зв’язком і списком телефонних номерів служб екстреного виклику;
  • перевезення повинно здійснюватися тільки в світлий час доби і за сприятливих погодних умов;
  • перевезення повинна бути обов’язково припинена в разі настання несприятливих погодних і дорожніх умов, виходу з ладу автобуса, виникнення загрози безпеці руху, а також погіршення стану здоров’я водія. В такому випадку повинні бути вжиті заходи для доставки дітей до кінцевого пункту маршруту, заміни автобуса, водія;
  • якщо перевезення дітей здійснюється колоною з п’яти і більше автобусів, супровід уповноваженими підрозділами Національної поліції є обов’язковим.

При цьому до початку перевезення замовник і перевізник обов’язково домовляються і встановлюють:

  1. схему маршруту та розклад руху;
  2. маршрут перевезення організованих груп дітей, як правило, такий, за яким уже здійснюються регулярні перевезення;
  3. зупинки автобуса:
  • технічні – одна на перші 50 кілометрів і не менше однієї – на кожні наступні 100 кілометрів маршруту;
  • для відпочинку – на п’ять хвилин через кожну годину руху і на 30 хвилин – через кожні 5 годин руху (допускається поєднання 30-хвилинного відпочинку з перервою на обід);
  • для прийому їжі;
  • для ночівлі.

Ясна річ, що організувати все і виконати вищевказані вимоги за 1 день неможливо, тому замовник повинен домовитися з перевізником за 7 робочих днів, а перевізник повинен повідомити за 3 робочих дні до запланованої перевезення уповноваженому підрозділу Національної поліції про дату перевезення, про схему маршруту та про розкладі руху автобусів.

Ці документи повинні бути обов’язково оформлені в трьох примірниках (один – водієві транспорту, інші зберігаються у замовника).

Крім цього, у замовника є ще обов’язок зі складання списку дітей. Такий список повинен бути також складений в 3 примірниках. Він потрібен для того, щоб здійснювати контроль над дітьми і допускати до поїздки тільки тих, хто вказані в списку і не мають протипоказань для далеких поїздок за станом здоров’я, що підтверджується відповідною довідкою лікаря.

На керівника групи також лягає велика відповідальність: він і проводить бесіду з дітьми, і розповідає про правила поведінки в автобусі для дітей та техніки безпеки, і стежить за дотриманням порядку посадки дітей в автобус і інших правил. Також обов’язкова вимога законодавства – рухатися з дітьми тільки по тротуарах і пішохідними доріжками, а в разі їх відсутності – по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів і тільки у світлий час доби.

Правила перевезення – дітей в міському електротранспорті

Нагадаємо, що до складу міського громадського транспорту також входить і електричний транспорт, а саме трамвай, тролейбус і метро. Зовсім недавно в 2017 році були визнані такими, що втратили силу «Правила користування трамваєм і тролейбусом у містах України». Зараз діє Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з перевезення міським електротранспортом» від 23 грудня 2004 року № 1735 (далі – Постанова №1735).

Але, хотілося б відзначити, що раніше діючі Правила досить детально регламентували правила перевезення дітей в зазначених міських видах транспорту. В цьому плані нинішні Правила відрізняються від попередніх.

Відповідно до Закону України «Про міський електричний транспорт» від 29.06.2004 № 1914 IV правила користування міським електричним транспортом затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування. Вони визначають порядок проїзду і його оплати, права та обов’язки пасажирів, а також взаємини перевізників і пасажирів при наданні транспортних послуг, враховуючи особливості транспортної інфраструктури та наявність автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

Простіше кажучи, як користуватися міським електричним транспортом вирішують місцеві влади самостійно, а на законодавчому рівні встановлені тільки загальні вимоги до таких перевезень.

Знову ж в Постанові №1735 зазначено стандартна вимога для забезпечення безпеки пасажирів: «Технічне, протипожежний та санітарний стан обладнання рухомого складу, який виконує перевезення пасажирів, має відповідати вимогам законодавства».

Що стосується перевезень дітей в таких видах міського транспорту. Постановою встановлено, що безквитковим проїздом вважається несплата проїзду протягом однієї або більше зупинок, в тому числі проїзд без реєстрації електронного квитка або компостування абонементного талона, а так само провезення без квитка / талона дітей у віці від семи до шістнадцяти років.

Тобто робимо висновок, що до 7 років право безкоштовного проїзду все-таки є.

Що ж стосується правового регулювання правил надання послуг з перевезення міським електричним транспортом на місцевому рівні, то багато місцева влада їх тільки ще розробляють. Зовсім недавно 6 травня 2018 року у Львові вступили в дію нові Правила користування міським електротранспортом від 06.04.2018 №361. Також в Харкові були затверджені «Правила користування міським електричним транспортом та впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду» від 20.09.2017 р. № 787/17. У Києві опублікований проект рішення Київської міської ради «Про організацію перевезення пасажирів і оплату проїзду на міських маршрутах (лініях) загального користування в м. Києві».

Відзначимо, що всі вони мають практично однаковий зміст. До речі, саме на місцевому рівні також вирішується питання і про пільговий проїзд для школярів в таких видах міського транспорту.

Так, у Львові вищевказані правила по своїй суті нічим не відрізняються від Постанови №1735: знову ж відповідні вимоги до технічного стану транспорту і до правил перевезення. Додалося вимога до водія про те, що під час руху він не може слухати музику, радіопередачі, дивитися відео, спілкуватися з пасажирами, їсти і пити.

Як і в Постанові №1735, відповідь на питання про те, до якого віку діти їздять безкоштовно в поїздах та іншому електротранспорті, можна знайти, проаналізувавши штраф за безквитковий проїзд, який сплачується за перевезення без оплати дитини у віці від семи років, до шістнадцяти років. Тобто до 7 років за дітьми зберігається право безкоштовного проїзду.

На щастя батьків, ручною поклажею вважається одна пара лиж, велосипед, дитячі санки і дитяча коляска. За них додатково платити не треба. 

Правила перевезення дітей міським транспортом у  м. Харкові

Як приклад правового регулювання правил перевезення дітей міським транспортом, а саме метрополітеном, наведемо м. Харків. У місцевому акті вже вдосталь сказано про правила перевезення дітей.

Так, метрополітеном вважається міський пасажирський електричний транспорт, користування яким пов’язане з підвищеною небезпекою.

Перебуваючи на ескалаторі з дітьми потрібно:

  1. тримати дітей за руку або на руках, не дозволяти їм самостійно рухатися по ескалатору;
  2. стежити, щоб діти не тулилися до нерухомих частин ескалатора, не сідали на сходинки, не наступали на обмежувальну лінію, нанесену на бічних частинах сходинок, що не підкладали пальці під поручень, що не просували їх в зазор між ступенями і нерухомими частинами ескалатора.

Якщо ви перебуваєте на платформі, потрібно тримати дітей за руку або на руках. І, звичайно ж, забороняється залишати дітей без нагляду і пересуватися в метрополітені на самокатах, роликових ковзанах, скейтах та інших спортивних та транспортних засобах.

Зверніть увагу! Перевезення багажу у вигляді велосипедів та інших транспортних засобів, якщо сума вимірів по довжині, ширині і висоті перевищує 120 сантиметрів, вимагає додаткової оплати. Мало того, вони повинні перевозитися виключно в розібраному вигляді і оплата здійснюється за кожне окреме місце.

При цьому навіть забороняється перевозити в метрополітені (перебувати з ним у вестибюлі станції) велосипеди та інші транспортні засоби в розібраному вигляді, якщо сума вимірів по довжині, ширині і висоті перевищує 200 см.

Без оплати, але з вимогою про належній упаковці (чохли і т.д.) перевозяться лижі, санки, ковзани, велосипеди та подібні спортивні та транспортні засоби, ялинки, саджанці, садовий інвентар, рибальські снасті, колючі предмети і предмети, які легко розбиваються .

Батьки! Зверніть увагу! Перевізник має законне право відмовити вам у перевезенні, якщо у ваших дітей в руках морозиво або інша їжа і напої, які можуть забруднити пасажирів. Найчастіше це правило не дотримуються, оскільки віднесені на розсуд перевізника, але таке право він все-таки має і треба про це пам’ятати.

Ну і про хороше. Ці правила встановлюють, до якого віку діти їздять безкоштовно в метро в Харкові. Безкоштовно можна перевозити дітей у віці до 7 років. До речі, нічого не сказано про те, що вони не повинні займати окремого місця, що дуже радує. Бонусом до цього є і дозвіл на безкоштовне перевезення дитячих колясок в такому міському транспорті.

Згідно з правилами, які діють в Харкові, пасажирам всього лише «пропонується» в вагонах потягів поступатися місцем пасажирам, які відносяться до маломобільних груп, пасажирам з дітьми, вагітним жінкам. Ось так. Ніяка це не обов’язок пасажирів, тут вже велику роль відіграє людський фактор.

Міський транспорт для дітей: загальні ПДР

Давайте не будемо забувати і про загальні Правилах дорожнього руху, які поширюються на всі види транспорту. Отже, згідно з ПДР всі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності.

Згідно з пунктом 21.11 Правил дорожнього руху, забороняється перевозити дітей:

  • без використання спеціальних засобів, що дозволяють пристебнути дітей за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу (для дітей до 12 років або зростом нижче 145 см);
  • на передньому сидінні легкового автомобіля – без використання зазначених спеціальних засобів;
  • на задньому сидінні мотоцикла або мопеда;
  • в темний час доби для організованих груп дітей;
  • до 16 років в кузові вантажного автомобіля.

Якщо ж говорити про велосипедних перевезеннях, то велосипедисту забороняється перевозити дітей на велосипеді (за винятком дітей до 7 років, які перевозяться на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками).

Правила дорожнього руху встановлюють і додаткові вимоги до перевезення дітей організованими групами. Так, згідно з п. 12.6 ПДР перевезення дітей в автобусі поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти відбувається транспортними засобами, які позначені розпізнавальним знаком «Діти», зі швидкістю не більше 80 кілометрів на годину з включеним ближнім світлом фар . А під час посадки і висадки з такого транспортного засобу повинні бути включені проблискові маячки оранжевого кольору та (або) аварійна світлова сигналізація.

Якими є правила перевезення дітей у міському транспорті

Підпишіться на нашу юридичну розсилку!

Підводимо підсумки по темі правил перевезення дітей:

  1. Всі міські транспортні засоби повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, державним стандартам, мати відповідний сертифікат.
  2. Міський громадський транспорт – міський транспорт загального користування: автобус, метро, трамвай і тролейбус, що працює на певних маршрутах, за встановленими тарифами і розкладом.
  3. Безкоштовний проїзд в міських автобусах встановлюється для дітей до 6 років, а в міському електротранспорті – до 7 років. При цьому для безкоштовного проїзду в міському автобусі встановлено правило про те, що діти не повинні займатися окремих місць. Для інших видів міського транспорту такого правила не встановлено.
  4. Право позачергового входу в автобус, а також право позачергового проїзду в таксі мають вагітні жінки, особи з інвалідністю, пасажири з дітьми дошкільного віку, особи похилого віку.

© 2020 Юридичний самозахист · Копіювання матеріалів сайту без дозволу заборонено
Всі зображення на ресурсі використовуються згідно з ліцензією Creative Commons CC0
Дизайн та підтримка: GoodwinPress.ru