Відкрити меню

Що таке господарська діяльність, господарське право


Стисло по темі господарської діяльності та господарського права

З поняттям «господарське право» ми стикаємося щодня. Наприклад, купуючи продукти, квіти, будматеріали для ремонту або навіть каву у метро. Систематично продавати або надавати послуги з метою отримання прибутку можуть юридичні особи або фізичні особи-підприємці, для яких законом передбачено особливий порядок створення і функціонування. Самі ж відносини між юридичними особами та/або підприємцями регулюються господарським правом.

Ця стаття допоможе розібратися в тому, що включає в себе поняття «господарське право», «джерела господарського права» та «принципи господарського права» у 2020 році.

Що таке господарська діяльність, господарське право в Україні

Господарське право – це система правових норм (правил), які регулюють господарську діяльність, визначення поняття наведено у Господарському кодексі України від 16.01.2003 № 436-IV (далі – ГК).

Що таке господарська діяльність? Це робота в сфері суспільного виробництва з виготовлення і реалізації продукції, виконання робіт або надання послуг.

Виділимо основні ознаки цього поняття:

  • виконується суб’єктами господарювання (підприємствами і підприємцями);
  • в сфері суспільного виробництва (тобто для людей-споживачів);
  • має на увазі виробництво продукції, виконання робіт та послуг.

Поняття та види предмету господарського права

Господарська діяльність може бути дуже різноманітною:

  • виробничі відносини – у сфері суспільного виробництва;
  • організаційні – у сфері управління, наприклад, економічний контроль, передбачений законодавством про захист економічної конкуренції;
  • внутрішні – між функціональними і територіальними підрозділами одного підприємства.

В основному, мета роботи – отримання прибутку. Тоді така діяльність підпадає під поняття підприємницької. І навіть якщо прибуток не отримується, це не буде скасовувати її статус. А ось поняття «некомерційна діяльність» – це робота без мети отримання прибутку. Некомерційні організації можуть створюватися для соціальних, культурних, освітніх та інших цілей.

Які сфери не регулюються господарським правом

Господарське право – комплексна сфера. Воно використовує цивільно-правові норми (наприклад, з питань правоздатності фізичних та юридичних осіб, права власності, цивільно-правових угод) і конкретизує їх. Господарське право також пов’язане з нормами адміністративного, фінансового, трудового права.

Не регулюються нормами Господарського кодексу такі відносини:

  • майнові та особисті немайнові;
  • земельні, лісові та водні відносини, відносини з охорони природних ресурсів;
  • трудові відносини;
  • фінансові відносини з контролю за бюджетами всіх рівнів.

Тобто, якщо ваше питання виникає в одній з перерахованих вище сфер, відповідь на нього потрібно шукати не в Господарському, а в інших кодексах (у Цивільному, Земельному, Кодексі законів про працю, Бюджетному) чи інших законах.

Поняття господарського права: суб’єкти

Різноманітність предмету господарського права привело до широкого кола його учасників. Серед основних суб’єктів можна виділити:

  1. Юридичні особи. Популярність серед них завоювало товариство з обмеженою відповідальністю. Ми вже детально розповідали в наших статтях про те, як правильно відкрити ТОВ і при необхідності як правильно закрити ТОВ.
  2. Органи державної виконавчої влади, що здійснюють управління у сфері економіки.
  3. Фізичні особи-підприємці. Ми також детально розповіли як відкрити ПП, та як припинити підприємницьку діяльність ФОПу.

Господарське право та його джерела: поняття й види

Виділяють кілька джерел права:

  1. Нормативно-праві акти як джерела права.
  2. Правовий звичай як джерело права. Правовий звичай – це неписане правило поведінки, що склалося в результаті його багаторазового застосування протягом тривалого часу і визнане державою. Це історично перша форма права.
  3. Юридичний прецедент як джерело права. Юридичні особи, ФОП мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів (наприклад, для стягнення заборгованості за договором). У більшості випадків суди намагаються дотримуватися позиції вищих судових органів, таким чином, формується прецедент. Тобто, прецедент – це рішення суду, прийняте як взірець.
  4. Юридична наука (доктрини та ідеї) як джерело права.

Господарські нормативно-правові акти

Нормативні акти, які регулюють господарську діяльність, можна розподілити за формальною та змістовою ознакою.

  • За формальною ознакою до джерел відносяться: Конституція, міжнародні договори, ГК, закони, підзаконні акти, акти локальної дії. Простіше кажучи, це поділ за юридичною силою нормативно-правового акту.
  • Через комплексний характер господарського права, правове регулювання тут теж комплексне. Що це означає? Те, що серед джерел господарського права є норми з цивільного права, адміністративно-правових норм по КУпАП, кримінально-правових, земельно-правових та інших джерел права. По суті, це розподіл джерел за змістовною ознакою.

Наприклад:

  1. Нормативно-правові акти, що визначають загальні принципи господарського обороту: Конституція України, ГК, ЗУ «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 №2210-III та інші.
  2. Нормативно-правові акти, що регламентують порядок створення суб’єктів господарювання: ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV, ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 №222-VIII та інші.
  3. Нормативно-правові акти, що визначають компетенцію управлінських структур: ЗУ «Про Національний банк України» від 20.05.1999 №679-XIV, ЗУ «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 №3659-XII та інші.
  4. Нормативно-правові акти, що регламентують правовий статус суб’єктів господарської діяльності: ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 №2275-VIII, ЗУ «Про холдингові компанії в Україні» від 15.03.2006 №3528-IV та інші. Детальніше про холдингові компанії ви також можете прочитати у нашій статті.
  5. Нормативно-правові акти, що визначають вимоги до якості продукції та технічні параметри виробництва: ЗУ «Про стандартизацію» від 05.06.2014 №1315-VII, ЗУ «Про технічні регламенти та оцінки відповідності» від 15.01.2015 №124-VIII і інші.
  6. Нормативно-правові акти, що регламентують порядок окремих видів господарської діяльності: ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-XII, ЗУ «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 №1560-XII, ЗУ «Про страхування» від 07.03.1996 №85/96-ВР та інші.
  7. Нормативно-правові акти, що регулюють порядок укладення та виконання окремих господарських договорів: ЗУ «Про концесії» від 16.07.1999 №997-XIV, ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 №2269-XII та інші. До речі, про правила укладання договору транспортної експедиції і договору поставки ми вже детально розповідали раніше.

Конституційне регулювання господарського права

Серед джерел права найбільш вагомим актом вважається Конституція України.

Саме воно встановлює право кожної людини на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. У той же час, для депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування законом можуть встановлюватися обмеження.

Норми Конституції України – норми прямої дії. Простіше кажучи, конституційні права та свободи підприємців повинні діяти безпосередньо. До речі, ми уже розвінчали міф про те, що Конституція – джерело декларативних норм (читайте наші статті про Конституцію, конституційні права).

Принципи господарського права: поняття та види

Принципи – це основи, вироблені практикою, закріплені в ГК. Вони відображають політичні, економічні та соціальні закономірності розвитку суспільства і господарської діяльності. Джерелом таких принципів є ст. 6 ГК України. Наприклад:

  • 1 принцип – забезпечення економічного різноманіття та рівного захисту державою всіх суб’єктів господарювання. Цей принцип забезпечує економічну конкуренцію і економічну рівновагу, що створює сприятливі умови для ведення господарської діяльності.
  • 2 принцип – свобода підприємництва. Цей принцип дає можливість вільно вибирати вид діяльності, вид договору та контрагентів за таким договором, а також рівне право на ведення підприємницької діяльності. Адже нікому не заборонено укладати договір купівлі-продажу, але в разі систематичного укладення подібних договорів потрібно зареєструватися як суб’єкт підприємницької діяльності. Тобто, змінюється статус учасників угод, вимоги законодавства до них, правила їх поведінки.
  • 3 принцип – свобода руху капіталів, товарів та послуг на території України. Цей принцип – це гарантія відсутності на внутрішньому ринку України дискримінації за ознакою місця державної реєстрації та територіального знаходження. Він гарантує свободу доступу до будь-якого ринку товарів або послуг.
  • 4 принцип – обмеження державного регулювання економічних процесів. Цей принцип – гарантія ринкового управління економікою нашої країни, децентралізації і відмови від прямого адміністрування економіки. Це пов’язано з необхідністю забезпечити соціальну спрямованість економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічний захист населення, захист прав споживачів чи безпеку суспільства та держави.
  • 5 принцип – захист національного товаровиробника. Цей принцип спрямований на забезпечення конкурентоспроможності українських суб’єктів господарювання в конкурентній боротьбі з іноземними фірмами.
  • 6 принцип – заборона незаконного втручання органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини. Цей принцип пов’язаний з четвертим принципом, і тому з відмовою України від централізованого адміністративного управління економікою.

Такі принципи відображають сутність та характер правових відносин в господарській сфері. Правова норма, яка містить конкретне правило поведінки, хоча і не має посилання на вихідні положення, повинна ґрунтуватися на загальних принципах правового регулювання в господарській сфері.

Що таке господарська діяльність, господарське право

Підпишіться на нашу юридичну розсилку!

Підводимо підсумки по темі господарського права та господарської діяльності:

  1. Поняття господарське право – це система правових норм, які регулюють господарську діяльність.
  2. Поняття джерела господарського права – це система нормативно-правових актів, які регулюють господарську діяльність. Основним джерелом у цій сфері є Господарський кодекс України.
  3. Поняття «принципи господарського права» означає основи, вироблені практикою, закріплені в ГК, вони відображають політичні, економічні та соціальні закономірності розвитку суспільства і господарської діяльності. Джерело таких принципів – це ст.6 ГК України.

© 2020 Юридичний самозахист · Копіювання матеріалів сайту без дозволу заборонено
Всі зображення на ресурсі використовуються згідно з ліцензією Creative Commons CC0
Дизайн та підтримка: GoodwinPress.ru