Відкрити меню

Які зміни у сплаті державного мита внесено указом президента


Стисло по темі мита та податків при продажу нерухомості

Мабуть, багато хто чув новину про те, що Президент України зайнявся «чисткою» указів, які були видані з 1991 по 2001 роки. На думку команди Президента вони були застарілими та заважали бізнесу. Як результат – Указ №418/2019 від 20.06.2019 року, яким Глава держави скасував 61 раніше діючий акт. Серед них – Указ Президента від 10.07.1998р. №762 «Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій».

Багато хто каже, що це якось вплине на вартість нотаріальних послуг та на сплату мита. Давайте розбиратися, що змінилося в платі за нотаріальні послуги, що таке Закон «Про державне мито» і чи потрібно платити мито та податки при продажу нерухомості у 2020 році.

Які зміни у сплаті державного мита внесено указом президента

Основним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність нотаріату в Україні, є Закон України «Про нотаріат» 02.09.1993р. №3425-XII (далі – Закон №3425). Він передбачає, що в цій сфері в Україні можуть працювати як державні нотаріуси (далі – держ. нотаріуси), так і приватні. При цьому, незалежно від того, хто з них видає документ, результат має однакову юридичну силу.

Перелік дій, які вони можуть здійснювати, зазначений в ст.34 Закону №3425. Серед них: посвідчення угод (наприклад, договорів купівлі-продажу, заповітів, довіреностей, тощо); використання заходів для охорони спадкового майна; видача свідоцтва про право на спадщину; так далі.

В основному, Закон №3425 дозволяє здійснювати зазначені вище дії тільки після їх оплати.

Отже, переходимо до найголовнішого – до чого тут мито до нотаріусів, і як його розмір може впливати на оплату послуг? Наша відповідь: мито впливає на визначення вартості послуг нотаріусів. В державних нотаріальних конторах беруть плату в розмірах, встановлених чинним законодавством, а в приватних – стягують її за нотаріальні послуги, розмір такої платні визначається за домовленістю між ними і громадянином або юридичною особою (статті 19 і 31 Закону №3425).

Раніше оплату послуг регулював Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (п.3, глава 16, розділ I), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5. Там зазначалось, що приватні нотаріуси беруть оплату, розмір якої визначається за домовленістю між ними та громадянином або юридичною особою, але не менше розміру ставок державного мита, яке отримують держ. нотаріуси за аналогічні дії. Простіше кажучи, до останніх змін приватні нотаріальні послуги не могли коштувати менше, аніж мито.

При цьому, така договірна плата може включати в себе різні витрати на технічне, програмне забезпечення діяльності, правовий аналіз документів, складання проекту та виготовлення договору, виготовлення копій документів, які долучаються до примірника договору та інші витрати, пов’язані із здійсненням професійної діяльності. Визначалися ці витрати за домовленістю між сторонами. Але важливо було, щоб вартість таких послуг не була нижчою за мито.

Мито при продажу: що це

Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993р. №7-93 (зазвичай називають Закон «Про державне мито»), а порядок його обчислення та сплати – Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита (наказ Мінфіну України від 07.07.2012р. №811).

Платниками такого мита на території України є фізичні та юридичні особи, сплачується за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення уповноваженими на те органами.

Розміри ставок державного мита можна подивитися в вищевказаному Декреті. До речі, там же можна дізнатися і про те, хто звільнений від сплати мита. Такі пільги із сплати встановлені в ст.4 і є абсолютними і неабсолютними. Під першими ми розуміємо звільнення певних осіб в цілому від сплати будь-якого мита, а під другими – звільнення певного кола осіб від сплати мита лише за певними послугами. Так, наприклад, взагалі звільнені від сплати мита особи з інвалідністю 1 і 2 групи.

Простіше кажучи, мито – це платня за послуги. Якщо ви приходили до приватного нотаріуса оформити, наприклад, договір купівлі-продажу нерухомості, він мав законне право взяти з вас 1% від суми операції купівлі-продажу за свої послуги – не менше, аніж держ. нотаріус взяв би в рахунок сплати мита.

Якщо вас цікавить продаж квартири, будинку або їх частин, вам варто заздалегідь більш детально дізнатися про те, в якому розмірі платити податки на продаж нерухомості в Україні.

Щоб оформити договір купівлі-продажу квартири або іншої житлової нерухомості також необхідно знати про основні етапи пошуку покупців, підготовки пакету документів для укладення договору продажу, про податки при продажу нерухомості, про поширені проблеми і підводні камені, з якими може зіткнутися як продавець нерухомості, так і покупець.

Якщо ж ви хочете, що при продажу нерухомості отримати завдаток, то для цих цілей можна укласти попередній договір.

Незалежно від того, чи укладаєте ви попередній або ж основний договір, податки розраховуються з оціночної вартості квартири. Оцінка квартири для продажу, дарування, іпотеки та інших цілей проводиться спеціалізованими суб’єктами – оцінювачами (на ваше замовлення). При цьому, якщо раніше оцінювачі могли маніпулювати цифрами і занижувати вартість об’єктів, то на даний момент такі можливості обмежені необхідністю реєструвати звіти про проведення оцінки на майданчику Фонду державного майна України, де встановлено мінімальні пороги оціночної вартості для об’єктів. Хоча і в цій ситуації оцінки різних оцінювачів продовжують відрізнятися, тому до вибору оцінювача теж необхідно підійти з розумом.

Плата за нотаріальні дії – що змінилось

Указ №418/2019 скасував обмеження розміру плати за приватну нотаріальну діяльність. Тобто, в частині, згідно з якою оплата за нотаріальні послуги визначалася за домовленістю з клієнтом. Вона не могла бути меншою за розмір ставок мита, яке справляється держ. нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії, тобто, не менше 1% від оціночної вартості об’єкта.

Після того, як указ вступив в силу, багато хто поставив під сумнів дані зміни, оскільки обов’язок приватних нотаріусів брати з клієнтів вищевказаний 1% був передбачений не тільки указом Президента, але й Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій в Україні, яка передбачала аналогічні положення. Якби указ Президента був скасований, а Інструкція залишалася без змін, нотаріуси, як і раніше, повинні були б стягувати 1%, підкоряючись Інструкції.

Однак ця суперечність була усунута. За указом Президента був виданий наказ Міністерства юстиції від 24.06.2019 №1923/5 «Про внесення змін до Порядку вчинення нотаріальних дій в Україні». Норму про обмеження мінімального розміру плати за приватну нотаріальну діяльність митом в розмірі 1% виключили.

На додаток до всього, 2 липня 2019 року Нотаріальна палата України прийняла рішення «Щодо фінансової складової витрат приватних нотаріусів як забезпечення безспірності вчинення нотаріальних дій». У документі зазначено необхідність дотримуватися положень Закону №3425 та Декрету до прийняття рішення з’їздом.

Таким чином, сьогодні жоден нормативний акт не обумовлює того факту, що приватні нотаріуси зобов’язані стягувати 1% мита при оформленні угод купівлі чи продажу нерухомого майна, його дарування чи інших дій. Тобто, розмір плати за свою роботу вони повинні встановлювати просто за домовленістю з клієнтами. Однак, виникає сумнів у тому, що приватні нотаріальні контори добровільно підуть на зниження розміру своєї оплати. Адже порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не зазначає, вартість послуг повинна бути меншою, аніж 1% від мита.

Якщо ви вирішите оформити договір дарування та дізнатися, які податки потрібно заплатити при даруванні квартири, враховуйте усі нововведення по оплаті, які ми описали вище.

Плюси та мінуси скасування державного мита при продажу нерухомості

З одного боку, це нововведення має здешевити вартість послуг приватних нотаріусів. Хоча б у цілях реклами. Адже це зробить їх доступнішими для населення.

З іншого боку, на практиці, плата за послуги таких нотаріусів може бути значно вищою, аніж встановлене мито та податки при продажу нерухомості, й навряд чи багато нотаріусів захочуть змінювати її в сторону зменшення. Також противники Указу вважають, що такий розвиток подій неминуче призведе до зменшення попиту на держ. послуги і, відповідно, зменшить надходження до бюджету.

На противагу таким безсумнівним плюсом буде виведення з тіні оплати послуг приватних нотаріусів через те, що не буде сенсу використовувати механізм «відкату».

Які зміни у сплаті державного мита внесено указом президента

Підпишіться на нашу юридичну розсилку!

Підводимо підсумки по темі мита та податку при продажу нерухомості:

  1. Платниками мита на території України є фізичні та юридичні особи. Оплачується воно за вчинення дій в інтересах таких осіб та за видачу документів, що мають юридичне значення уповноваженими на те органами, в тому числі, нотаріальними.
  2. Раніше приватні нотаріуси стягували плату, розмір якої не міг бути меншим від розміру ставок мита, яке справляється держ. нотаріусами за аналогічні дії (наприклад, мито при продажу нерухомості).
  3. Був прийняті указ Президента №418/2019 та наказ Міністерства юстиції від 24.06.2019 №1923/5, які скасували обов’язок приватних нотаріусів стягувати з клієнтів суму рівну 1% мита.
  4. На практиці, дані нормативні акти, швидше за все, не вплинуть на вартість оформлення угод продажу, дарування, купівла та інших нотаріальних угод, оскільки заборона стягувати зазначений 1% за послуги також не встановлена, а, отже, приватні нотаріуси можуть залишити вартість своїх послуг без змін.

© 2020 Юридичний самозахист · Копіювання матеріалів сайту без дозволу заборонено
Всі зображення на ресурсі використовуються згідно з ліцензією Creative Commons CC0
Дизайн та підтримка: GoodwinPress.ru