Відкрити меню

Що таке застава, та як взяти позику під заставу майна


Стисло по темі позики та застави

Передаючи гроші в борг, будь-якій людині хочеться бути впевненим в тому, що гроші до нього повернуться і, бажано, в установлений термін і на обговорених умовах. Звичайно, можна повірити людині на слово, оцінити його ділові та моральні якості, сподіватися на чесність.

Але коли мова йде про великі суми, погодьтеся, що хотілося б мати якісь забезпечувальні заходи, щоб зобов’язання виконувалися належним чином. Саме з цією метою і встановлюються штрафи за прострочення і несплату, залучають поручителів або, як варіант, беруть щось в заставу.

Наша стаття саме про те, що таке застава, як її оформити і як взяти гроші під заставу квартири у 2020 році.

Застава: що це

Закон України «Про заставу» від 02.10.1992 р № 2654-XII (далі – Закон №2654), а також Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV (далі – ЦК) – базові нормативно-правові акти, які встановлюють основу правового регулювання даного питання.

Отже, ст. 1 Закону № 2654 визначає заставу як спосіб забезпечення виконання взятих зобов’язань. Простіше кажучи, застава – це додаткова гарантія надійності контрагента. Тому можна вірити боржникові не тільки на слово, а й підкріплювати свою впевненість в ньому за допомогою розглянутого механізму.

Тобто, якщо боржник не виконав покладених на нього надій, кредитор має право повернути собі належне за рахунок цього механізму. Навіть більше, він має право переваги перед іншими кредиторами цього «неблагонадійного боржника».

Цим і пояснюється популярність використання такого забезпечення виконання зобов’язань. Приємним бонусом для кредитора є і те, що йому, як правило, чітко відомо, на яке майно він зможе звернути стягнення у разі невиконання боржником зобов’язання. Не менш ефективно працює застава і по відношенню до боржника, так як страх втратити майно стимулює боржника до належного виконання своїх зобов’язань.

Предмет застави

Що ж можна передати під заставу? Це може бути як майно, так і майнові права.

При цьому якщо мова йде про майно, то воно або має бути вже у власності боржника, або в майбутньому, після укладення договору, має перейти в його власністю (наприклад, майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

На практиці майно ще має бути ліквідним, що дозволить реалізувати його з економічної точки зору таким чином, щоб вартість вистачило для повного задоволення вимог кредитора.

Проте варто пам’ятати, що не кожна річ може бути гарантією виконання зобов’язання. Більш того, в законодавстві встановлені обмеження для певних видів майна. Так, предметом застави не можуть бути, наприклад:

  • культурні цінності, які є об’єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;
  • пам’ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації відповідно до Закону України «Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23.09.2008 р № 574-VI;
  • вимоги, які мають особистий характер (наприклад, вимоги про відшкодування моральної шкоди);
  • інші вимоги, застава яких забороняється законом;
  • об’єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами;
  • майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації;
  • гуртожитки як об’єкти нерухомого майна, житлові комплекси і / або їх частини, на які поширюється дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 р № 500-VI.

При цьому застава майна охоплює його приналежності та невіддільні плоди, якщо інше не передбачено законом або договором.

Цілком можливо у вас виникло питання: «А чи можна поміняти заставне майно?». Так, це цілком можливо. Але є одне «але». Так як це перш за все гарантія інтересів кредитора, логічно, що при заміні предмета на інше майно останнє його може не влаштувати. Тому законодавець встановив правило: заміна предмета застави – тільки за згодою заставодержателя, якщо звичайно, про інше ви не домовитеся в договорі (що навряд чи в інтересах кредитора) або не встановлено законом.

Більш того, якщо предмет буде випадково знищений або пошкоджений, то заставодавець на вимогу заставодержателя зобов’язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений або пошкоджений предмет.

Майно у спільній власності: чи можлива застава

За правилами ЦК майно може знаходиться або в вашій особистій власності (в такому випадку ви можете розпоряджатися ним як самі забажаєте), так і в спільній власності. При цьому, загальна власність буває двох видів: часткова і спільна. При частковій формі власності частки кожного власника чітко встановлені, а при спільній – немає.

Звичайно, законодавець не обмежує право застави в залежності від особистої або спільної власності. Але в останньому випадку слід все-таки враховувати деякі особливості.

Так, майно, що перебуває у спільній сумісній власності, може бути передано в заставу тільки за згодою всіх співвласників.

У разі, якщо майно знаходиться у спільній частковій власності, воно може бути самостійним предметом застави за умови виділення його в натурі. Тобто власник частки може вільно нею розпоряджатися і укладати договір застави частки.

Договір застави в Україні

Як правило, застава виникає на підставі договору. Хоча бувають, звичайно, випадки, коли основа для його виникнення – рішення суду або законодавчі норми.

Сторони договору застави – це заставодавець і заставодержатель. Логічно, що заставодавець – це той, чиє майно передається під заставу, а заставодержатель – це, по суті, кредитор.

Більш того, боржник не обов’язково повинен бути заставодавцем. У договорі може з’явиться і третя особа (так званий майновий поручитель). Обов’язково лише те, що заставодавець повинен мати право відчужувати це майно. Таким може бути або власник майна, або особа, якій останній передав майно за дорученням для застави (квартира або інше майно).

Укладається договір застави між фізичними особами, юридичними особами або державою.

У договорі потрібно вказати:

  • суть, розмір і строк того зобов’язання, яке гарантується заставою;
  • описати предмет;
  • інші умови, про які домовились сторони.

До окремої групи умов може бути віднесене:

  1. проведення на вимогу однієї зі сторін або за взаємною згодою аудиторської перевірки достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони договору;
  2. оцінка предмета відповідно до законодавства;
  3. страхування предмета, якщо він не підлягає обов’язковому страхуванню (ст. 581 ЦК);
  4. покладання ризику випадкової загибелі або випадкового пошкодження предмета на заставодержателя (ч. 1 ст. 580 ЦК);
  5. надання можливості заставодавцю замінювати предмет без згоди заставодержателя (ст. 579 ЦК);
  6. встановлення заборони перезастави (ч. 1 ст. 588 ЦК).

Форма договору застави

Логічно, що договір застави варто укладати саме в письмовому вигляді, щоб мати достатній доказ як для кредитора (для задоволення своїх вимог за рахунок заставного майна), так і для боржника (як гарантія сумлінності кредитора).

Якщо передається нерухоме майно або, наприклад, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, варто звернутися до нотаріуса і нотаріально посвідчити договір. При цьому нотаріальне посвідчення провадиться за місцеперебування (місцем реєстрації) цього майна або за місцеперебування (місцем реєстрації) однієї зі сторін договору.

Не виключено, що в законодавстві можуть існувати й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави. У будь-якому випадку, якщо одна сторона наполягає на нотаріальному посвідченні договору (навіть тоді, коли це не обов’язково), згідно зі ст. 209 ЦК договір може бути нотаріально посвідчений.

Якщо не дотримуватися цих вимог (наприклад, не засвідчити нотаріально договір застави автомобіля між фізичними особами або договір застави нерухомого майна між фізичними особами), договір буде недійсним.

Отже, підведемо підсумки: право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, якщо договір потрібно нотаріально засвідчити – з моменту посвідчення договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору – то з моменту його укладення.

Договір застави і договір, який встановлює основне зобов’язання, можуть бути оформлені та нотаріально засвідчені в одному примірнику. Такий документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим як для договору застави, так і для договору за основним зобов’язанням.

У разі надання нотаріусові угоди про внесення змін до основного договору посилання на нього відображається в тексті договору про внесення змін і / або доповнень до договору застави (іпотечного договору). Зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Угода про внесення змін і доповнень в інші договори застави оформляється з дотриманням вимог статті 654 ЦК (форма договору про внесення змін = форма основного договору, якщо інше не встановлено в договорі, законі або не випливає зі звичаїв ділового обороту).

Наші фахівці із задоволенням покажуть вам зразки договору застави, а також допоможуть скласти договір застави нерухомого майна між фізичними особами і не тільки.

Реєстрація застави

Застава нерухомого майна (іпотека) підлягає державній реєстрації у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно ст. 4 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р № 898-IV обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації.

Згідно ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV державна реєстрація іпотек проводиться в строк, що не перевищує двох робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Що стосується договору застави рухомого майна, то така застава може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Звертаємо вашу увагу, що факт реєстрації не пов’язується з моментом виникнення права застави та не впливає на дійсність договору застави.

Коли припиняється застава

Застава припиняється тільки:

  • якщо виконується взяте на себе зобов’язання;
  • в разі втрати заставленого майна. З втратою предмета анулюється цінність застави як способу забезпечення виконання зобов’язання. Але тим не менше ця підстава не є універсальною панацеєю для припинення застави, адже ч. 2 ст. 580, ч. 2 ст. 587 ГК покладають на заставодавця обов’язок відновити або замінити предмет застави.
  • у разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно;
  • в разі примусового продажу заставленого майна;
  • у разі закінчення терміну дії того права, яке є предметом;
  • в інших випадках припинення зобов’язань, установлених законом.

Як взяти кредит під заставу квартири

Якщо мова йде про велику суму коштів, які просять в борг, але при цьому є сумніви в платоспроможності позичальника, логічно давати в борг такі гроші під заставу нерухомості. Договір позики із заставою буде своєрідною страховкою, адже кредитор зможе стягнути борг шляхом реалізації об’єкта, що перебуває в заставі.

Згідно ст. 575 ГК застава нерухомого майна, яке залишається у володінні заставодавця (третьої особи), називається іпотекою.

У свідомості більшості людей це слово неодмінно пов’язане з чимось обтяжуючим і не зовсім зрозумілим. Тому для розсіювання ваших страхів і для того, щоб розібратися що таке заставу квартири, з чого почати, для чого потрібна іпотека і чи дійсно це так обтяжує, як здається ми підготували статтю «Іпотека в Україні: умови та особливості».

Що таке застава, та як взяти позику під заставу майна

Підпишіться на нашу юридичну розсилку!

Підводимо підсумки по темі позики та застави:

  1. Застава – це спосіб забезпечення виконання взятих зобов’язань, додаткова гарантія надійності контрагента.
  2. Такий договір оформляється в письмовій формі, і в випадках, передбачених законодавством або за згодою сторін, підлягає нотаріальному посвідченню. Порушення форми договору тягне за собою його недійсність.
  3. Факт реєстрації не пов’язується з моментом виникнення права застави та не впливає на дійсність договору застави.
  4. Застава нерухомого майна, яке залишається у володінні заставодавця (третьої особи) називається іпотекою.

© 2020 Юридичний самозахист · Копіювання матеріалів сайту без дозволу заборонено
Всі зображення на ресурсі використовуються згідно з ліцензією Creative Commons CC0
Дизайн та підтримка: GoodwinPress.ru