Відкрити меню

Як буде знято мораторій згідно кодексу про банкрутство


Стисло по темі мораторію згідно кодексу про банкрутстсво

Нещодавно вступив в силу Кодекс України про процедури банкрутства, який скасував мораторій.

Що це означає для українців? Про який мораторій йдеться? До чого потрібно вже зараз готуватися тим, хто уклав кредитний договір і передав в іпотеку майно? Який взаємозв’язок між громадянином та процедурою банкрутства, як відбувається процедура банкрутства у 2020 році? Як це відіб’ється на мораторію?

На ці, та інші запитання ви знайдете відопіді в нашій статті.

Як буде знято мораторій згідно кодексу про банкрутство

Поняття «мораторій» часто використовується українським законодавцем. Наприклад, мораторій на продаж земель, мораторій на перевірки бізнесу, мораторій на перевірки фізичних осіб, мораторій на експорт лісу-кругляка. В Україні досі продовжує дію мораторій на погашення заборгованості по валютному іпотечному кредиту.

Поняття «мораторій» – це добровільне відстрочення рішення на певний термін або без вказівки термінів.

Чому ввели мораторій на валютні кредити? Через різкі коливання курсу на валютному ринку України, знецінення національної валюти, громадян України втратили значну частину своїх коштів. Через знецінення національної валюти десятки тисяч людей не змогли обслуговувати кредитні зобов’язання за споживчими кредитами в іноземній валюті. Тому, в 2014 році вирішили встановити мораторій на валютні кредити, де іпотека – це була гарантія виплати і забеспечення виконання умов кредиту, щоб громадяни змогли погасити свої борги. Було прийнято Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, переданого в забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 №1304-VII (далі – Закон про мораторій).

Основною метою прийняття Закону про мораторій було відновлення довіри до банків. Встановлення цього мораторію дозволило зменшити можливі збитки громадян при виконанні своїх кредитних зобов’язань.

Мораторій поширюється не на всі іпотечні кредити та діє не для всіх боржників. Завдяки цьому мораторію не можна було звернутись для стягнення на предмет іпотеки при одночасному дотриманні наступних умов:

  • кредит виданий громадянину України фінансовою установою України;
  • кредит виданий в іноземній валюті (тобто, в будь-якій валюті, крім національної);
  • це споживчий кредит (для особистих цілей);
  • предмет іпотеки – житлове приміщення, яке є єдиним житлом боржника;
  • площа житла не перевищує: 140 кв.м. для квартири і 250 кв.м. для житлового будинку.

Що таке іпотека в Україні ми уже розповідали, як і про молодіжне кредитування та його зв’язок з іпотекою.

Відповідно до Закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, переданого в забезпеченнія кредитів в іноземній валюті» мораторій – це заборони, що діють стосовно іпотеки в Україні:

  • на стягнення іпотечного майна (без згоди самого позичальника);
  • на стягнення іншого майна (не в іпотеці), без згоди позичальника;
  • на перепродаж кредиту третім особам (факторинговим компаніям).

Мораторій означає неможливість банку примусово продати нерухомість боржника, яка перебуває в іпотеці в банку, перепродати кредитну заборгованість третім особам. Мораторій був вигідний позичальникам, але невигідний банкам. Зі скасуванням мораторію ситуація зміниться на протилежну. Як же працював Закон про мораторій?

Як працював мораторій, наслідки мораторію

Щоб розібратися, як працював Закон про мораторій та для чого він був потрібен, розглянемо такий приклад. Іванов Іван Іванович взяв $20 000 кредиту на покупку квартири. Для забезпечення виконання свого зобов’язання по поверненню боргу, він передав її в іпотеку. Через деякий час Іванов Іван Іванович перестає виконувати своє зобов’язання перед банком, але не перестає користуватися своєю квартирою. У зв’язку із зростанням заборгованості, банк звернувся до суду для продажу квартири, переданої в іпотеку. Суд задовольнив позов банку, оскільки для цього були всі підстави. Виконати таке рішення суду було неможливо, так як діяв Закон про мораторій. Виходило, що Іванов спокійно живе в цій квартирі, так як діє мораторій.

Завдяки Закону про мораторій позичальники могли не хвилюватися про те, що у них відберуть житло, якщо кредит підпадає під потрібні для мораторію умови. За останні роки було прийнято тисячі судових рішень про звернення стягнення на квартири. Однак, рішення так і залишилися невиконаними через дії мораторію на вимоги кредиторів.

Кодекс про банкрутство – скасування мораторію

Ідея реформи процедури банкрутства в Україні існувала давно. Проблема була в тому, що існуючі на той момент процедури банкрутства давали можливість боржникам ухилятися від виконання своїх зобов’язань перед кредиторами. Процедури банкрутства були занадто тривалими і недостатньо ефективними. Тому, для того, щоб заповнити прогалини у правовому регулюванні процедури банкрутства, в Україні був прийнятий Кодекс України про процедури банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII (далі – Кодекс про банкрутство).

Одна з новел Кодексу про банкрутство – спроба врегулювати іпотечні кредити. Завдяки його прийняттю, Закон про мораторій втрачає силу через один рік з дня введення в дію Кодексу про банкрутство. А, оскільки Кодекс про банкрутство вступив в силу 21.10.2019, то мораторій в 2019 році ще діє. Однак, вже 21.10.2020 мораторій буде скасовано.

Тепер у боржників, які взяли іпотечні кредити та які потрапляли під дію мораторію, завдяки прийняттю Кодексу про банкрутство, з’явиться два шляхи вирішення питання боргу.

Перший: реструктуризація валютної іпотеки, процедура якої детально прописана в Прикінцевих положеннях Кодексу про банкрутство.

Другий: реструктуризація боргів або процедура банкрутства фізособи.

Позичальники скасуванню мораторію не дуже раді. Якщо раніше вони могли не повертати кредитний борг, то тепер зняття мораторію та новий Кодекс про банкрутство змусить їх почати його виплачувати.

Хоча, для банків, які видавали валютні кредити, скасування мораторію і Кодекс про банкрутство стали радісною новиною. Адже, за останні роки у банків накопичилася значна частка проблемної заборгованості, тому, нарешті, законодавець надав їм можливість закрити ці проблеми. Кодекс про банкрутство надав позичальникам, які користувалися дією мораторію, пільгові умови для погашення своїх грошових зобов’язань.

Перехідний період мораторію

Кодекс про банкрутство вводить певний пільговий перехідний період для тих осіб, чиї кредити потрапляли під дію мораторію. Цей період встановлений терміном в 5 років з дня вступу в силу Кодексу про банкрутство, протягом цього періоду можливо уникнути продажу квартири.

Реструктуризація боргу має на увазі зміну термінів виплат або прощення боргів боржника кредитором.

Всі вимоги кредитора, які виникли з кредиту в іноземній валюті, конвертуються в гривню за курсом НБУ на день відкриття справи про неплатоспроможність. Тут не беруться в розрахунок штрафні санкції та пеня.

Боржнику потрібно буде заплатити банку повну ринкову вартість квартири за вирахуванням того розміру тіла кредиту, який уже оплачено. Ринкову вартість буде визначати оцінювач, залучений банком. За правилами Кодексу про банкрутство, повертати вартість квартири можна буде протягом 10 років (або 15 років – якщо загальна площа квартири менше 60 кв.м., Для житлового будинку – 120кв.м.). При цьому, щомісяця необхідно сплачувати відсотки. Розмір відсотків буде визначатися як український індекс ставок по 12-тимісячний депозит фізичних осіб + 1% (або + 3% в залежності від розміру квартири). Індекс ставок за 12-тимісячним депозитом фізичних осіб зараз становить 15,52%.

Банкрутство фізособи

Процедура банкрутства – це визнання державою неможливості боржника погасити свою заборгованість перед кредитором за грошовими зобов’язаннями.

Банкрутство – це оцінка боржника та його фінансових можливостей. Банкрутство – це не фінансовий крах, як багато хто вважає, а пошук заходів щодо поліпшення фінансового стану боржника.

Банкрутство, яке ініціюється самим боржником, називається самобанкрутство або планове банкрутство. Досі в Україні банкрутами ставали лише юридичні особи. Тепер банкрутом може бути і фізична особа.

У багатьох країнах вже давно існує процедура банкрутства як юридичних осіб, так і процедура банкрутства для простих громадян.

Тому, при розробці Кодексу про банкрутство з’явилася ідея врегулювати відносини по відновленню платоспроможності фізичних осіб, які опинилися у важкій фінансовій ситуації. У ринковій економіці трапляються ситуації, коли особа виявляється в скрутному становищі не з її вини. Тимчасові фінансові труднощі у кожного громадянина можуть статися через втрату роботи чи інших обставин.

У розвинених країнах в таких випадках існує спеціальне законодавство, спрямоване на вирішення тимчасових проблем громадян за допомогою юридичних механізмів, наприклад, процедури банкрутства. Система врегулювання проблем заборгованості громадян-фізичних осіб у всьому світі спрямована на забезпечення надання допомоги чесним, але невдалим боржникам. Для цього вводиться процедура реструктуризації їх боргів, а в разі неможливості погасити борги – процедура банкрутства.

Від проведення процедури банкрутства фізособи виграє не тільки ця особа, а й держава. Звичайно, фізична особа, при проведенні процедури банкрутства, звільняючись від боргів, які в інших умовах можуть тягнути довго, а іноді і все життя, повертається до активної легальної роботи, поліпшує сімейні відносини, зберігає здоров’я, а, отже, трудовий потенціал. Загалом, повертається до активної соціальної діяльності. Хоч як би парадоксально це звучало, але процедура банкрутства дає державі ще одну економічну одиницю, яка повертається до активного способу життя і, врешті, платника податків.

Насправді, завдяки застосуванню процедури банкрутства банки в цілому виграють за рахунок очищення їх балансів від «мертвих» боргів за результатами процедури банкрутства.

Провадження у справі про неплатоспроможність і банкрутство

Процедуру банкрутства щодо фізичної особи можна ініціювати тільки за її заявою. У такому випадку суд призначає арбітражного керуючого, який розпоряджається майном позичальника.

Отже, для початку, потрібно звернутися до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про неплатоспроможність. Кодекс дозволяє це зробити тільки в тому випадку, якщо:

  • розмір прострочених зобов’язань перед кредиторами становить не менше 30 розмірів мінімальних заробітних плат на відповідний рік;
  • боржник припинив погашення кредитів або здійснення інших планових платежів в розмірі більше половини місячних платежів по кожному з кредитних та інших зобов’язань протягом 2 місяців;
  • винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
  • будь-які інші причини, які свідчать про загрозу неплатоспроможності.

На додаток до такої заяви потрібно підготувати солідний список документів: дані про майно, банківські рахунки, інформацію про відсутність судимості за економічні злочини та інше. Також потрібно підготувати пропозиції щодо реструктуризації боргів або проект плану реструктуризації боргів.

Якщо питання про відкриття провадження про банкрутство судом вирішилося позитивно для боржника, для нього, терміном на 120 днів, вводиться мораторій на всі вимоги кредиторів, в тому числі навіть зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможності.

Але можливі й негативні наслідки: заборона на можливість розпоряджатися своїм майном, або ж навіть арешт на майно боржника.

На цій стадії вирішується, чи зможуть боржник і кредитори домовитися про порядок виплати боргу в рамках реструктуризації. Якщо ні – потрібно використовувати процедуру банкрутства.

Кредитори і боржник повинні затвердити план реструктуризації боргів протягом 120 днів мораторію. Далі цей план підтверджується господарським судом.

План реструктуризації може передбачати:

  • продаж частини майна;
  • зміну способу та порядку виконання зобов’язань;
  • відстрочку, розстрочку, прощення боргу;
  • виконання зобов’язань боржника третіми особами, отримання поручительства, гарантії;
  • інші заходи поліпшення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування і т.д.).

Термін виконання такого плану – не більш як 5 років. Якщо план стосується погашення боргів по кредитах на придбання житла, такий строк не може бути більшим 10 років. Після закінчення цього терміну в господарський суд подається звіт про виконання плану. На цій підставі суд або приймає рішення про закриття провадження про банкрутство у зв’язку з виконанням боржником своїх зобов’язань, або ж оголошує боржника банкрутом.

Не підлягають реструктуризації борги із сплати аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, сплати єдиного соціального внеску та інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Процедура банкрутства фізичної особи

Як же пов’язані фізособа і банкрутство? Тепер завдяки прийняттю Кодексу про банкрутство цей зв’язок простежується дуже чітко, адже в ньому була прописана процедура банкрутства фізособи. Нагадаємо, раніше діяв Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р №2343-XII, де розписана процедура для юридичних осіб та фізичних осіб підприємців – ФОП. Такої категорії, як звичайні «фізичні особи», в ньому немає, а, значить, до недавнього часу провести процедуру банкрутства фізособи було неможливо.

Якщо ж план реструктуризації не прийнятий або не виконаний, то боржник визнається банкрутом і відкривається процедура банкрутства, відбувається погашення його боргів. Погашення боргів при банкрутстві – це коли домовитися не вдалося, або домовленості не були виконані. Одночасно з постановою суду про банкрутство фізособи, призначається керуючий реалізацією майна, яке піде на повернення боргів кредиторам. Проте до складу ліквідаційної маси у разі банкрутства не включається єдине місце проживання сім’ї боржника (квартира – загальною площею не більше 60 квадратних метрів, житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника, житловий будинок – загальною площею не більше 120 квадратних метрів).

Після завершення процедури банкрутства борги списуються, навіть якщо майна боржника не вистачило для остаточних розрахунків. Але це стосується не всіх боргів. Навіть при проведенні процедури банкрутства, фізична особа зобов’язана відшкодувати шкоду, заподіяну ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, сплатити аліменти і інші вимоги, нерозривно з ними пов’язані.

Плюси та мінуси банкрутства громадянина

Слово «банкрутство» не викликає жодних позитивних емоцій у людей. Але банкрутство – це можливість домогтися пробачення частини боргів, або принаймні цивілізовано розрахуватися з кредиторами, та почати свою фінансову діяльність «з чистого аркуша». Крім цього, позитивним моментом банкрутства можна вважати і списання податкового боргу, що виник протягом трьох років до початку процедури.

Недоліки проходження процедури банкрутства, перш за все, моральні. Протягом найближчих 3 років після процедури банкрутства боржник не матиме бездоганної ділової репутації. А протягом 5 років після процедури банкрутства доведеться повідомляти про факт свого банкрутства кредиторам за договорами позики, поручительства, застави або кредитного договору.

Як буде знято мораторій згідно кодексу про банкрутство

Підпишіться на нашу юридичну розсилку!

Підводимо підсумки по темі мораторію згідно кодексу про банкрутство:

  1. Мораторій був введений як тимчасовий захід в 2014 році, в розпал девальвації гривні. Саме тоді був прийнятий Закон про мораторій. Мораторій означає неможливість банківської установи примусово продати нерухомість боржника, що перебуває в іпотеці в банку, а також перепродати кредитну заборгованість третім особам. Мораторій був вигідний позичальникам, але вкрай невигідний банкам. Зі скасуванням мораторію ситуація зміниться на протилежну.
  2. Кодекс України про процедуру банкрутства був введений в дію 21.10.2019р, тому мораторій буде скасовано 21.10.2020р.
  3. Скасування мораторію – не криза для позичальників, а можливість сісти за стіл переговорів з банком і покрити свої борги на пільгових умовах. Завдяки скасуванню мораторію у боржників з’явилася можливість погасити валютний борг за правилами Прикінцевих положень Кодексу України про банкрутство, або ж пройти процедуру банкрутства.
  4. В Україні тепер офіційно можна провести процедуру банкрутства як юрособи, так і процедуру банкрутства фізособи. Перш за все, банкрутство – це можливість домогтися пробачення частини боргів, принаймні спробувати цивілізовано розрахуватися з кредиторами та почати свою фінансову діяльність «з чистого аркуша».
  5. Тепер боржники, в яких є іпотека на житло, мають два шляхи вирішення питання боргу: реструктуризація валютної іпотеки за правилами Прикінцевих положень Кодексу України про процедури банкрутства, реструктуризація боргів, або ж визнання боржника банкрутом. В рамках процедури банкрутства, мораторій буде діяти щодо єдиного житла боржника з площею, що не перевищує встановлені ліміти.

© 2020 Юридичний самозахист · Копіювання матеріалів сайту без дозволу заборонено
Всі зображення на ресурсі використовуються згідно з ліцензією Creative Commons CC0
Дизайн та підтримка: GoodwinPress.ru