Відкрити меню

Як проходять держзакупівлі згідно зу про публічні закупівлі


Стисло по темі держзакупівель

Мабуть, більшість чула про те, що в сфері державних закупівель в Україні відбулася реформа, але не кожен знає, в чому полягає її сутність.

У цій статті ми розповімо, навіщо була проведена реформа держзакупівель в Україні, які бувають процедури закупівлі, чим вони відрізняються одна від одної, на якому сайті здійснюються держзакупівлі онлайн у 2020 році.

Що таке держзакупівлі в Україні

Державні закупівлі – це один з основних напрямів витрат бюджетних коштів. Раніше вони проводилися в тіні, що давало можливості для махінацій, корупційних схем та відсіювання «неугодних» учасників. Для подолання цього і була проведена в Україні реформа. Вона почалася в лютому 2015 року з пілотного проекту та отримала законний статус після набрання чинності Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон №922 або більшість також називає його Закон «Про закупівлі» або Закон «Про державні закупівлі»). Одразу відзначимо, що раніше діяв Закон «Про здійснення державних закупівель». Звідси й пішла назва «держзакупівлі». У новому ж Законі використовується українське слово «публічні», яке можна перекласти як державні.

«Всі бачать все» – таким став головний принцип творців системи ProZorro, яка дозволяє проводити держзакупівлі онлайн.

Одразу звернімо вашу увагу на те, що в Україні працює сайт прозоро, який є сайтом державних закупівель. Він вміщує в собі практично всю інформацію про державні (публічні) закупівлі України. Цього ми не можемо сказати про електронні майданчики (або так звані «майданчики електронних торгів»). Тобто сайт ProZorro не є електронним майданчиком, через нього не можна опублікувати закупівлю замовнику або взяти в ній участь постачальнику. Все це можна здійснити тільки через електронні торговельні майданчики, що діють на підставі законодавства.

Офіційний веб портал державних закупівель має наступну адресу: prozorro.gov.ua.

Таким чином, основним нормативно-правовим актом, який регулює процес проведення публічних закупівель в Україні, є Закон «Про публічні закупівлі». Саме в ньому закріплені основні поняття, пов’язані з процедурами закупівель, принципи та процедури їх проведення, а також інформація про суб’єктів, які беруть участь в управлінні державними закупівлями. Дуже часто можна почути, що його називають Закон України «Про тендерні закупівлі» або Закон «Про торги», але це не зовсім правильно, оскільки не кожна закупівля – це тендер. Більш детально про те, що таке тендер, які існують види тендерів та як вони проводяться ви можете дізнатися зі статті «Як проводиться тендер в Україні».

Виходячи зі ст.1 Закону №922, під публічними закупівлями маються на увазі придбання замовником товарів, робіт та послуг у встановленому порядку. Таким чином, у результаті проведення процедури у плюсі залишаються як замовник, так і його контрагент, оскільки перший отримує необхідний товар (роботу або послугу), а контрагент укладає договір про державні закупівлі та отримує за його виконання узгоджену суму.

Переваги проведення держзакупівель онлайн

Значні переваги від реформи отримала громадськість. Саме завдяки публічності та принципу «всі бачать все» громадськість отримала можливість контролю за тим, що відбувається у цих сферах. Саме завдяки громадському контролю виявляється маса корупційних схем, які, на жаль, викоренити повністю так і не вдалося.

Наша держава також не залишилася в мінусі від проведення реформи держзакупівель в Україні. Оскільки завдяки електронним торгам, які проводяться онлайн та не потребують додаткових витрат, держава отримує ще один спосіб зекономити. А розвиток інституту громадського контролю сприяє зростанню довіри громадян до держави, за умови законного та прозорого проведення закупівлі.

Але й підприємці не залишилися в тіні. Більшість з них, працюючи чесно та законно, раніше не могли отримати відповідні замовлення та таким чином розвиватися та набирати оберти. Тепер же завдяки електронним аукціонам та принципу «Всі бачать все» у них з’явився шанс отримати необхідні їм держзамовлення шляхом участі в держзакупівлях онлайн.

Законодавець навіть на рівні Закону №922 закріпив очікувані цілі від його реалізації, а саме:

  1. забезпечення ефективного та прозорого здійснення електронних торгів;
  2. створення конкурентного середовища;
  3. запобігання проявам корупції;
  4. розвиток добросовісної конкуренції.

Тому основну увагу у своїй діяльності замовники повинні приділяти не тільки процедурним моментам, але й принципам проведення закупівель, оскільки це є предметом пильної та постійної уваги контрольних органів, а також громадськості.

Таким чином, ст. 3 Закону №922 визначає такі принципи проведення публічних закупівель:

  • добросовісна конкуренція серед учасників;
  • максимальна економія та ефективність;
  • відкритість та прозорість;
  • не дискримінація учасників;
  • об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;
  • запобігання корупційних дій та зловживань.

Управління державними закупівлями

Органи, які займаються регулюванням, управлінням та контролем за проведенням державних закупівель, встановлені в ст. 7 Закону №922.

Так, згідно з Наказом Президента України «Про Міністерство економічного розвитку та торгівлі України» від 31.05.2011 № 634/2011 Мінекономрозвитку формує та реалізує державну політику у сфері державних закупівель, передусім розробляє та затверджує відповідні правові акти.

Антимонопольний комітет України через спеціально створену Постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель виконує функцію органу оскарження. Більш детально про функції та порядок роботи органу оскарження можна дізнатися зі статті «Тендери: скарга до Антимонопольного комітету України».

Законом України «Про Рахункову палату України» від 02.07.2015 № 576-VIII передбачено, що Рахункова палата займається фінансовим аудитом та аудитом ефективності у сфері закупівель коштом державного бюджету.

Державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) у сфері проведення закупівель коштом державного бюджету провадиться Рахунковою палатою стосовно всіх стадій закупівель та містить перевірку та аналіз законності та ефективності здійснення закупівель, дотримання передбачених процедур, оцінку своєчасності отримання товарів, послуг та робіт, а також аналіз стану прозорості та дотримання встановлених принципів проведення закупівель.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України» від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого направляється та координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування та реалізує політику у сфері державного фінансового контролю шляхом проведення моніторингу державних закупівель онлайн.

До вищевказаних органів контролю можна також додати Державну казначейську службу України (ДКСУ), яка здійснює оперативний контроль при реєстрації та оплаті договорів.

Процедури тендерних закупівель

Ст. 12 Закону №922 встановлює три процедури закупівель:

  1. відкриті торги;
  2. конкурентний діалог;
  3. переговорна процедура.

Відзначимо, що законодавець не дарма розташував їх у такій послідовності. Відкриті торги – це найбільш популярна процедура серед замовників. Про те, що таке відкриті торги та яка процедура їх проведення можна дізнатися зі статті.

З двома іншими видами держзакупівель познайомимось нижче.

Що таке конкурентний діалог

З самої назви можна вже здогадатися, що мова піде про онлайн-переговори з потенційними учасниками. І це дійсно так. Така онлайн-процедура повинна допомогти замовникам, які ще не визналися з потрібними їм характеристиками предмета закупки, їх визначити шляхом переговорів з майбутніми учасниками. Простіше кажучи, конкурентний діалог – це процедура закупівлі чогось «незрозумілого». Він потрібен у випадку, коли замовник не може самостійно визначити, чого хоче. Як пояснював керівник Департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України: «На приклад, замовнику необхідна переправа через ріку: можна поставити міст, прокопати тунель або ж зробити об’їзд. Щоб обрати оптимальний для себе варіант, замовник на першому етапі процедури проводить опитування та визначається зі своїми вимогами.».

Таким чином, умовами проведення процедури за Законом України «Про закупівлі» є:

  • Замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики робіт або визначити вид послуг.
  • Предмет закупівлі — послуги або роботи, для визначення вимог до яких необхідні переговори. Це можуть бути консультації, юридичні послуги, повні або часткові цикли розробки інформаційних систем, програмних продуктів, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторські та будівельні роботи.

Сама процедура законодавцем поділена на 2 етапи:

1 етап – Учасники пропонують свої рішення відповідно до запитів замовника, але ціну при цьому не вказують. Перевіривши подані рішення на відповідність вимогам, встановленим у тендерній документації для першого етапу, замовник запрошує постачальників до переговорів. Це допоможе замовнику більш точно сформулювати свої вимоги до предмета закупівлі.

2 етап – За результатами першого етапу замовник вже повністю визначився зі своїми вимогами, вносить зміни до тендерної документації та може йти далі. Далі відбувається друге подання тендерних пропозицій, їх розгляд, оцінка, та за підсумками визначається переможець. В цілому, другий етап процедури нічим не відрізняється від процедури відкритих торгів.

Що таке переговорна процедура (скорочена та повна)

Використання зазначеної переговорної процедури на практиці розглядається як виняток з правил.

Застосування переговорної процедури слід закріпити рішенням тендерного комітету або уповноваженої особи, оформленим у виді протоколу.

В результаті її проведення замовник підписує договір з одним з учасників, з якими й були проведені переговори.

Основні відмінності переговорної процедури від відкритих торгів та конкурентного діалогу за Законом України «Про публічні закупівлі» №922:

  • при проведенні переговорної процедури не проводиться аукціон;
  • переговорна процедура не передбачає створення та публікацію тендерної документації;
  • строки проведення цієї процедури мінімальні;
  • замовник використовує переговорну процедуру як виняток та тільки за наявності та документального підтвердження однієї з підстав, передбачених законодавством. Їх вичерпний перелік закріплено в ст. 35 Закону №922.

Наприклад, частіше за все переговорна процедура застосовується за відсутності конкуренції на ринку, що припускає, що аукціон немає сенсу проводити, оскільки об’єктивно є тільки 1 учасник, який може задовольнити вимогам замовника (закупівля в одного учасника).

Майже 50% коштів, а це 46 млрд грн, у 2017 році витрачено замовниками за переговорною процедурою на підставі «відсутності конкуренції». У кількісному виразі переговорну процедуру застосували близько 40 000 раз, з них через відсутність конкуренції – близько 5000 раз (за даними моніторингового порталу закупівель https://dozorro.org/blog/peregovorna-procedura-chi-dijsno-vidsutnya-konkurenciya-na-torgah).

Як проходять держзакупівлі згідно зу про публічні закупівлі

Підпишіться на нашу юридичну розсилку!

Підводимо підсумки по темі зу про публічні закупівлі:

  1. Реформа публічних закупівель були спрямована на подолання корупції та виведення закупівель з тіні, що сприяло розвитку добросовісної конкуренції.
  2. Державні (публічні) закупівлі – це процедури придбання замовником товарів, робіт та послуг в порядку, встановленому Законом №922, які проводяться онлайн.
  3. Закон №922 встановлює три процедури закупівель: відкриті торги, конкурентний діалог та переговорна процедура. При цьому відкриті торги – це найбільш популярна процедура серед замовників.

© 2020 Юридичний самозахист · Копіювання матеріалів сайту без дозволу заборонено
Всі зображення на ресурсі використовуються згідно з ліцензією Creative Commons CC0
Дизайн та підтримка: GoodwinPress.ru